Пушкар Мартин
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Мартин Іванович Пушкар († 1 (11 червня) 1658) — полковник полтавський (з 1648 року).
До 1648 року Пушкар перебував на Запоріжжі. На початку національно-визвольної війни українського народу під проводом Богдана Хмельницького 1648-57 років приєднався до української армії, брав участь у ряді битв, У березні 1651 року, на чолі козацьких полків прийшов на допомогу Івану Богуну, який обороняв Вінницю. Учасник Охматівської битви 1655 року. Належав до тієї частини козацької старшини, яка виходячи з вузькоособистих інтересів виступала за воєнно-політичний союз з Московською державою.
По смерті Хмельницького і виборі гетьманом Івана Виговського Мартин Пушкар створив проти нього, разом з запорозьким кошовим Яковом Барабашем, сильну опозицію проти «пропольської» орієнтації гетьмана. Пушкар підбурював проти Виговсьиого козацьку чернь і селянство, які були невдоволені «простаршинською» політикою гетьмана, і діяв у тісному зв'язку з московським урядом, який намагався ще більше поглибити суспільні суперечності серед населення України та використати внутрішнє розбиття козацької старшини для посилення своїх впливів в Україні.
Вже в кінці 1657 року на південному Лівобережжі вибухло повстання селянських мас — так зване дейнеків. Виговський спершу хотів порозумітися з Пушкарем, але коли це не вдалося, мусив придушити повстання Пушкаря силою. 1 червня 1658 року під Полтавою військо Виговського розгромило повстанців і Пушкар був забитий у тому бою.
[ред.] Література
- Довідник з історії України
- Енциклопедія українознавства: В 10 томах / Головний pедактор Володимир Кубійович. — Париж, Нью-Йорк: Молоде Життя, 1954—1989.
- Малий словник історії України. — К.: Либідь, 1997.
