Південна Родезія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Colony of Southern Rhodesia
Колонія Південна Родезія
Колонія
1923—1953
1963-1965
1979-1980
Прапор Герб
Прапор Герб Родезії
Гімн
God Save the Queen
Розташування Південна Родезія
Столиця Салісбері
Мови англійська
Форма правління Конституційна монархія
Monarch
 - 1923—1936 Георг V
 - 1936 Едуард VIII
 - 1936—1952 Георг VI
 - 1952—1980¹ Єлизавета II
губернатор
 - 1923—1928 Sir en:John Robert Chancellor
 - 1959—1969² Sir en:Humphrey Gibbs
 - 1979—1980 Lord Soames
прем'єр-міністр Родезії
 - 1923—1927 Sir Charles Coghlan
 - 1933—1953 Sir Godfrey Huggins
 - 1964—1979 en:Ian Smith
Історія
 - Британська Південно-Африканська компанія 1889
 - самоврядна колонія 1 жовтня 1923
 - Федерація 1953—1963
 - Одностороннє проголошення незалежності 11 листопада 1965
 - проголошення республіки 3 березня 1970
 - Зімбабве-Родезія 1 червня 1979
 - Незалежність 17 квітня 1980
Валюта Південно-Родезійський фунт
родезійський фунт
родезійський долар
Попередник
Наступник
Flag of BSAC edit.svg Британська Південно-Африканська компанія
Flag of the Federation of Rhodesia and Nyasaland.svg Федерація Родезії та Ньясаленду
Flag of Zimbabwe Rhodesia.svg Зімбабве-Родезія
Федерація Родезії та Ньясаленду Flag of the Federation of Rhodesia and Nyasaland.svg
Родезія Flag of Rhodesia (1964).svg
Зімбабве Flag of Zimbabwe.svg
¹ після 3 березня 1970 року, статус не визнається Родезійським урядом.
² Після 11 листопада 1965 статус не визнається Родезійським урядом.

Південна Родезія — колишня британська колонія, розташована на північ від річки Лімпопо і Південно-Африканського Союзу. Після здобуття незалежності перейменована у Зімбабве.

Історія[ред.ред. код]

Походження назви Родезія[ред.ред. код]

Терен спочатку мав назву «Південна Замбезі», а назва «Родезія» увійшла у вжиток в 1895. Термін Південна увійшов у вжиток з 1901 році і вийшло з вжитку зі створенням Зімбабвейської Родезії у 1979 році. Юридично, з британської точки зору, назва Південна Родезія продовжувала використовуватися до 18 квітня 1980 року, коли було офіційно проголошено назва Республіка Зімбабве.

Родезія отримала назву від Сесіля Джона Родса, однієї з найважливіших фігур в британській експансії в Південній Африці, що отримав права на розробку мінеральних ресурсів в 1888 році шляхом договорів з найвпливовішими місцевими керманичами, таких як Концесія Рудд і Моффатський Договір підписаний з королем Лобенгула племені ндебеле.

Британський уряд погодився, що компанія Родса, Британська Південно-Африканська Компанія (БПАК), буде керувати територією від Лімпопо до озера Танганьїка як протекторатом. Королева Вікторія підписала відповідну хартію у 1889 році.

Впровадження назви «Південна Родезія»[ред.ред. код]

На теренах на північ від Замбезі, наразі Замбія, які були предметом окремих договорів з африканськими вождями, БПАК створилв Північно-Західну Родезію і Північно-Східну Родезію у 1890 та 1897 роках відповідно. Саме терен на північ від Замбезі мав назву «Родезія». І тільки з 1901 ця назва почала використовуватись для південного краю, особливо з 1911, коли БПАК об'єднав обидва північні квазідержавні утворення.

Вибори до Законодавчої ради відбулися у 1920 р., коли неефективність керівництва БПАК стала очевидною. Уряд Великобританії запропонував об'єднати Південну Родезію й Південно-Африканський Союз, але референдум проведений у 1922, скасував ці плани. Самоврядування почалося в жовтні 1923 року. Чарльз Патрік Джон Колін був першим прем'єр-міністром Південної Родезії, після його смерті в 1927, його змінив Ховард Анвін Моффат.

Під час Другої світової війни, Південно-Родезійські військові частини брали участь на боці Великобританії. Зокрема, Південно-Родезійські війська брали участь у Східно-Африканській кампанії.

Економіка Південної Родезії була вузько спеціалізована на виробництві невеликої кількості первинних товарів (зокрема, хром і тютюнові вироби), а відтак стала вельми вразливою для економічної кризи. Глибокий економічний спад 1930-х років змінився післявоєнним бумомо, коли до краю у 1945— 1970 роках прибуло близько 200.000 білих поселенців, біле населення досягло 270,000 осіб. Велика кількість цих іммігрантів були представниками британських робітників.

1953—1965[ред.ред. код]

У 1953 році, Великобританія створила Федерацію Родезії і Ньясаленду (або Центрально-Африканська Федерація ЦАФ), яка складалася з Південної Родезії, Північної Родезії і Ньясаленду (наразі Зімбабве, Замбія і Малаві, відповідно). Ідея полягала в тому, щоб спробувати знайти серединний шлях між різними прагненнями чорних націоналістів, колоніальної адміністрації і білих поселенців. ЦАФ прагнула наслідувати досвід Австралії, Канади та Південної Африки — створити федеративну життєздатну незалежну державу. Створена як «неподільна Федерація», ЦАФ швидко почала давати збій. Вона зазнала тієї ж долі що й Федерація Вест-Індії й Східно-Африканське співтоваривство.

Федерація Родезії і Ньясаленду була скасована 1 січня 1964 року. Коли Північна Родезія отримала незалежність від Великобританії 24 жовтня 1964 року і змінила свою назву на Замбію, Південна Родезія залишалася британською колонією, чинячи опір спробам чорної більшості захопити владу. Більшість військових і фінансових активів Федерації було спрямовано в Південну Родезію, через те ще британський уряд не бажав, щоб кошти потрапили до рук націоналістичних лідерів. Південна Родезія потребувала більшість витрат з бюджету Федерації. Але, Північна Родезія була найбагатшою з трьох держав-членів (через її величезні мідні родовища) та фактично внесла більший внесок у загальний розвиток інфраструктури, ніж дві інші держави-засновниці. Південна Родезія, визнаючи неминучий розпуск Федерації, швидко використала федеральні кошти для створення власної інфраструктури. Ключовим компонентом цього було будівництво греблі Каріба і гідроелектростанції, розташованої на південній стороні Замбезі. Таке становище викликало деяке здивування уряду Замбії, коли воно було поставлено перед фактом, що його основне джерело електроенергії знаходиться під контролем повстанців Родезійської держави.

Повернення до назви «Родезія»[ред.ред. код]

У 1964 році Південна Родезія повернулася до назви Родезія.

У 1965 році, Родезія в односторонньому порядку проголосила себе незалежною на чолі з білим урядом. Після довгої громадянської війни між білим урядом і двома африканськими націоналістичними організаціями (ЗНРА і ЗАНВА), Великобританія за короткий час відновила контроль, а в 1980 році надала незалежність країні, після чого вона стала називатись Зімбабве.