Південна Україна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Області, які зараховують до південної України:
   завжди
   часто

Південна Україна

Склад та історія[ред.ред. код]

Карта-схема оборонних споруд південної України у XVIII столітті.

Включає: Запорізьку, Херсонську, Одеську та Миколаївську області та тимчасово окуповану Автономну республіку Крим.

Найбільші міста[ред.ред. код]

Географічні та економічні особливості[ред.ред. код]

Крайня південна точка — маяк на мисі Сарич у Криму має координати 44°23' пн. ш. і 33°44' сх. д.

Демографічна ситуація[ред.ред. код]

Українці в Україні за переписом 2001 року.

Загальноекономічна характеристика[ред.ред. код]

Південна Україна займає Причорноморський економічний район держави Україна. До його складу входять АР Крим, Одеська, Миколаївська та Херсонська області, Його площа – 113 тис.км² (18,8% площі України), населення – 6,8 млн осіб (14,4 % населення України).

У районі розвинене машинобудування, рекреаційний комплекс, багатогалузева харчова промисловість, високотоварне сільське господарство з високою часткою посівів зернових, садів, виноградників, тютюну та ефіроолійних культур. На район припадає 30 % виробництва ковальсько-пресового устаткування, 45,9 % консерв, 20 % хімічних добрив України. Тут сконцентровано до 90 % українського виробництва вин. Значним є вклад регіону у виробництво морських та річкових суден, кукурудзозбиральних комбайнів, тракторних плугів, металорізальних верстатів, електродвигунів.

Причорноморський соціально-економічний район має вихід до Чорного та Азовського морів, у цьому полягає своєрідність та унікальність його географічного положення.

Земельні ресурси[ред.ред. код]

Південна Україна - житниця України. Степи перетворені в зерновий пояс озимої пшениці і кукурудзи. Площі, зайняті зерновими культурами, займають майже половину від посівних площ району. Серед технічних культур провідне місце займають соняшник, ефіроолійні (коріандр, троянда, лаванда, шавлія та ін.), тютюн, цукрові буряки. Міжрайонне значення мають овоче-баштанні культури (помідори, перець солодкий, баклажани і кабачки, кавуни і дині). Овочівництво активно розвивається навколо міста-мільйонера Одеси, великих центрів консервної промисловості (Херсона і Ізмаїла) та на південному заході Криму. Баштанні продовольчі культури культивують повсюдно. Розвинуті сади та виноградники. Садівництво поширене на всій території Південної України, але особливо в АР Крим. У насадженнях домінують абрикоси, персики, черешня, вишня, слива, яблуня, груша, волоський горіх, мигдаль. Район посідає перше місце в Україні за насиченістю виноградниками (Крим та Одещина).

Основні галузі тваринництва – скотарство молочно-м'ясного і м'ясо-молочного напрямку, свинарство, вівчарство, птахівництво, бджільництво і шовківництво.

Водні ресурси[ред.ред. код]

Річки:

  • Дніпро
  • Південний Буг

Лимани:

  • Дністровський
  • Тилігульський
  • Молочний
  • Хаджибейський
  • Сасик (Кундук)

Озера:

  • Ялпуг
  • Кугурлуй
  • Кагул

Водосховища:

  • Каховське

Канали:

  • Північно-Кримський
  • Каховський

Культура[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Петро Лаврів. Історія південно-східної України. Львів. «Слово», 1992. 152с. ISBN 5-8326-0011-8
  • Полонська-Василенко Наталія / Заселення південної України в половині XVIII ст. (1734-1775). Заселення нової Сербії та Слов’яносербії, Мюнхен: Український Вільний Університет; На правах рукопису (частина 1), 1960, с. 221