Південний Хрест (сузір'я)

Південний Хрест
Латинська назва	Crux
Род. відмінок	Crucis
Скорочення	Cru
Пряме піднесення	12h 27m
межі	від 11h 56m до 12h 58m
Схилення	−60° 10'
межі	від −64° ' до −55° '
Площа	68 кв.град. (88)
Зірки	5 яскравіше 3m
	18 яскравіше 5,5m
Найяскравіша зірка	Бета Південного Хреста 1,25m
Метеорні потоки	Круціди
Суміжні сузір’я	Центавр Муха
Спостерігається у широтах між +26° i −90° Ввечері найкраще спостерігати протягом . Вечірня (21:00) кульмінація
Існує з 1589, запропоноване Планціусом

Півде́нний Хрест (лат. Crux) — сузір'я південної півкулі неба, найменше за площею серед 88 сучасних сузір'їв. З території України не спостерігається.

Південний Хрест з трьох сторін оточений сузір'ям Центавра, з півдня з ним межує Муха.

Історія

Нове сузір'я. Попри те, що зорі Південного Хреста були відомі античним астрономам, вони не виділяли їх в окреме сузір'я, включаючи до сузір'я Центавра. Однак, як окремий астеризм Південний Хрест в давнину виділявся. Так, римські астрономи називали його «Трон Імператора» на честь Октавіана Августа. Був відомий арабським астрономам, згадується в «Чистилищі» Данте (початок XIV століття). Першим європейцем Нового часу, який описав цю зоряну групу, був Амеріго Веспуччі у 1501 році. Він назвав її «Мигдаль» (італ. Il Mandorla, термін релігійного італійського мистецтва того часу). Був запропонований як окреме сузір'я на небесному глобусі Петера Планціуса в 1589 році, фігурував на глобусі Емір Моліно (фр. Emerie Mollineux) 1592 року, на мапі Якоба Барча 1624 року. Проте, в «Уранометріі» Йоганна Байєра (1603 рік) значиться як частина Центавра, хоча і виділяється як астеризм під назвою «Новий Хрест». У наукових виданнях був представлений окремим сузір'ям Августином Ройє у 1679 році.

Зображення Південного Хреста поряд з Центавром в атласі Уранографія Яна Гевелія, 1690 рік

Назву Південний Хрест сузір'ю було надано для того, щоб відрізняти його від «північного хреста» — сузір'я Лебедя. Позначка «південний» існує тільки у назвах сузір'я національними мовами, стандартна латинська назва — Crux («хрест»).

Характерні особливості

На південному небі немає своєї полярної зорі — найближче до полюса розташована σ Октанта, але вона занадто тьмяна для навігаційних потреб. Південний небесний полюс можна знайти за допомогою двох зірок Південного Хреста: α (Акрукс) і γ (Гакрукс). Якщо з'єднати їх лінією і продовжити її за Гаммою на відстань приблизно в 4,5 рази більшу, ніж відстань між зірками, то ця лінія приведе до Південного небесного полюсу. Через це α і γ Хреста іноді називають Стрілкою.

Якщо провести серединний перпендикуляр між зірками α і β Центавра, то ця лінія перетне попередню якраз у точці Південного полюсу.

Часто помилково вважається, що Південний Хрест розташований на небі точно в протилежній точці неба від Великої Ведмедиці. Це не так; в тропіках ці два сузір'я можуть спостерігатися одночасно: з квітня по червень Велика Ведмедиця сходить низько над північним горизонтом, а Південний Хрест — також низько над південним. Насправді у протилежному від Південного Хреста місці неба розташоване сузір'я Кассіопеї, і ось ці два сузір'я спостерігати в один і той же час неможливо.

В місцевостях на південь від 34° південної широти Південний Хрест ніколи не заходить і завжди залишається на небі.

Інші назви сузір'я

В давній індуській астрології сузір’я використовувалось під назвою «трішанку» (trishanku). Маорі називали Хрест «те пунга» — якір. Чумацький шлях вони вважали за вака (каное) міфологічного героя Тама-ререті, а зірки Стрілки — якірним канатом.

Помітні небесні об'єкти

Туманність Вугільний Мішок — найвиразніша серед темних туманностей неба, її можна побачити неозброєним оком як темну пляму на тлі південної ділянки Чумацького шляху.

Інший помітний об'єкт у Південному Хресті — розсіяне зоряне скупчення NGC 4755, відоме також під назвою Скарбничка або скупчення Каппи Хреста (κ Crucis). Воно було відкрите Лакайлем у 1751—1752 р. Воно лежить на відстані приблизно 7500 світлових років від Сонця і містить понад 100 зірок, зосереджених на ділянці розміром близько 20 світлових років.

Південний Хрест на прапорах

Символіка

П'ять найяскравіших зірок Південного Хреста — α β, γ, δ і ε — зображені на прапорах Австралії, Бразилії, Нової Зеландії (без ε), Папуа — Нової Гвінеї і Самоа, австралійських штатів і територій Вікторія, Столична Територія і Північна Територія, а також на прапорі чилійської провінції Маґаянес і прапорах та емблемах декількох аргентинських провінцій.

Кам’яне зображення сузір'я було знайдене археологами при розкопках давнього інкського міста Мачу-Пікчу в Перу.

Зірки

Зірки з власними назвами:

• (α^1,2 Cru) — 0,87 (подвійна 1.3, 1.73) Акрукс
• (β Cru) 1,25 Бекрукс чи Мімоза
• (γ Cru) — подвійна 1.59, 6,42 Гакрукс
• (δ Cru) 2.79; Декрукс (чи Делькрукс)

Зірки з позначеннями за Баєром:

ε Cru 3.59; ζ Cru 4.06; η Cru 4.14; θ¹ Cru 4.32; θ² Cru 4.72; ιCru 4.69; κCru 5.89; λCru 4.62; μ¹ Cru 4.03; μ² Cru 5,08

Зірки з позначеннями за Флемстедом:

35 Cru; 39 Cru

Інші помітні зірки:

• HD 108147 7,00 — має планету.

Література

Південний Хрест // Астрономічний енциклопедичний словник / За загальною редакцією І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів: ЛНУ—ГАО НАНУ, 2003. — С. 353. — ISBN 966-613-263-X, УДК 52(031)

Посилання

WIKISKY.ORG:Південний Хрест

Див. також

Список зірок сузір'я Південного Хреста