Південнокитайський фронт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Японські війська у Сайгоні.

Південнокита́йський фро́нт (яп. 【南支那方面軍】) — вище оперативно-стратегічне об'єднання збройних сил Японської імперії, фронт Імперської армії Японії. Брав участь у японсько-китайській і Другій світовій війнах (19371945) на території Південного Китаю та Індокитаю.

Дані[ред. | ред. код]

Бойові дії[ред. | ред. код]

Командування[ред. | ред. код]

Командири фронту:

  1. генерал-лейтенант Андо Рікічі (10 лютого 1940 — 5 жовтня 1940)[1];
  2. генерал-лейтенант Ушіроку Джюн (5 жовтня 1940 — 26 червня 1941)[1].

Голови штабу фронту:

  1. генерал-майор Немото Хіроші (10 лютого 1940 — 1 березня 1941)[1];
  2. генерал-майор Като Рімпей (1 березня 1941 — 28 червня 1941)[1].

Віце-голови штабу фронту:

  1. полковник Сато Кенрьо (10 лютого 1940 — 5 лютого 1941)[1];
  2. полковник Хіґучі Кейшічіро (5 лютого 1941 — 28 червня 1941)[1].

Склад[ред. | ред. код]

1941 рік

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е 南支那方面軍. Архів оригіналу за 20 квітня 2015. Процитовано 16 листопада 2014.

Посилання[ред. | ред. код]