Південно-Африканська Республіка
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Південно-африканська республіка (ПАР, англ. Republic of South Africa) — країна, розташована на південному краї Африки. Вона межує на півночі з Намібією, Ботсваною і Зімбабве, і на північному сході зі Свазілендом і Мозамбіком. Лесото — анклав, який повністю оточений територією ПАР.
Зміст |
[ред.] Загальна характеристика
Площа 1223181 кв. км (включаючи Уолвісбей і незалежні хоумленди);
столиці Кейптаун (резиденція парламенту), Преторія (адміністративна) і Блюмфонтейн (юридична);
рельєф: південне закінчення великого плато, пересіченого горами, низинні прибережні райони; гори Драконові і Столові; ріки: Лімпопо і Жовтогаряча; вельди; частина пустелі Калахарі; території - острови Маріон і Принца Едуарда в Антарктиці.
Глава держави Джейкоб Зума з 2009.
Політична система - перехідна республіка;
експорт: кукурудза, цукор, фрукти, вовна, золото (найбільший виробник у світі), платина, алмази, уран, залізо і сталь, мідь, гірничодобувна промисловість - найбільша експортна індустрія, за якою йде виробництво зброї.
Населення 39550 тис. (73% негри: зулуси, кхоса, сото, тсвана; 18% білих; 3% метиси, 3% азіати);
Мови: африкаанс і англійська (обидві державні), банту.
[ред.] Недавня історія
Союз Південна Африка створений в 1910 з двох англійських колоній, двох бурських республік. Система апартеїду і расової дискримінації введена в 1948 Даніелем Маланом, лідером національної партії. У 1960 заборонений Африканський національний конгрес (АНК): Південна Африка вийшла з Співдружності і стала республікою в 1961. Жорстокі репресії проти чорного населення продовжувалися, істотною віхою стало довічне ув'язнення лідерів АНК у 1964. У 1976 відбулося жорстоке придушення повстання в Совето; смерть в ув'язненні активіста Панафриканского конгресу Стіва Біко в 1977. У 1987 була прийнята нова конституція, що давала право на часткове представництво кольоровим. Репресії продовжувалися. Співдружність вирішила ввести обмежені санкції з 1986. У 1989 президент Фредерік де Клерк оголосив про скасування заборони на АНК і скасував закон апартеїду з 1991. У 1991 Нельсон Мандела став лідером АНК. У 1993 Ф. де Клерк і Н. Мандела прийшли до угоди утворити уряд національної єдності після вільних виборів 1994. АНК одержав на виборах перемогу, Н. Мандела став президентом у травні 1994. Міністром внутрішніх справ призначений Бутелезі.
[ред.] Специфіка історичного шляху
Південно-Африканська Республіка пройшла шлях розвитку значно відмінний від інших африканських націй, який в перш за все виникає через такі два факти: імміграція з Європи, котра досягла рівня, якого не було в інших африканських державах і рівень багатства країни на мінеральні ресурси, який зробив цю державу надзвичайно важливою для інтересів Заходу, особливо під час Холодної війни. В результаті чого, Південно-Африканська Республіка - дуже розрізнена нація в расовому аспекті. Вона має найбільше населення кольорових (тобто людей, які є нащадками змішаних рас), білих та індійських спільнот в Африці. Чорні південноафриканці складають майже 80 % населення держави.
Расова боротьба між білою меншістю і чорною більшістю відігравала велику роль в історії держави і її політиці, і досягла свого апогею в апартеїді, який був впроваджений в 1948 Національною Партією, хоча сегрегація існувала і до того часу. Закони, котрі визначали апартеїд, почались анульовуватися чи відмінятися Національною Партією в 1990 після довгої та інколи жорсткої боротьби (включаючи економічні санкції збоку міжнародної спільноти) чорної більшості, також включаючи деяких білих, кольорових та індійських мешканців ПАР.
Це одна з небагатьох африканських країн, в яких ніколи не було путчів і регулярні вибори проводяться ось уже майже століття, хоча переважна більшість чорношкірого населення не мала виборних прав до 1994 року. Економіка Південно-Африканської Республіки є найпотужнішою на континенті.
Південно-Африканська Республіка часто згадується, як Веселкова Нація – термін, придуманий архієпископом Десмондом Туту, і пізніше використаний тодішнім президентом Нельсоном Манделою, як метафора, щоб описати нове відношення до культурного різнобарв’я країни, яке почало розвиватися слідом за сегрегаційною ідеологією апартеїду.
[ред.] Природа
Територія ПАР займає півд. околицю південноафриканського плоскогір'я, крутий схил якого (т.зв. Великий Уступ) на сході обривається до вузької прибережної низовини, а на півдні – до западини Велике Карру, за якою розташовані Капські гори (вис. 2326 м). Найбільш різко уступ виражений на сх., де називається Драконовими горами (висота вершин понад 3000 м), Клімат тропічний і субтропічний. Гол. ріки: Оранжева (з притокою Вааль) і Лімпопо.
Розрізняють Центральне плато, Великий Уступ, Намакваленд, Капський і Південний прибережний райони, Трансваальський Низький Велд.
Центральне плато має блюдцеподібну форму і складене горизонтально залеглими осадовими породами. Його центральна частина розташована на висотах близько 600 м над рівнем моря, а краї підняті на понад 1500 м. Поверхня плато переважно пологохвиляста, зі столовими горами, і химерними останцями, усіяними валунами, т.зв. коп'єс («голови»). Плато майже цілком дренують дві ріки - Оранжева (з притокою Вааль) і Лімпопо.
Великий Уступ - це гірська дуга протяжністю 2250 км, що підноситься над прибережними низовинами Південної Африки. Кожна частина тут має власну назву. Виділяються гори Камісберґе і Боккефелдберґе в Намакваленді; гори Роххефелдберґе і Комсберґе поблизу Сатерленда; хребет Нювефелдберґе поблизу Бофорт-Уеста; гори Коуефелдберґе (2130 м) і Сніуберґе (2504 м) над Графф-Рейнетом і гори Стормберґе на півночі від Куїнстауна. Великий Уступ досягає найбільших висот в Драконових горах біля східного кордону Лесото, де в декількох місцях є відмітки понад 3350 м. Найвища вершина ПАР — гора Нджесуті (Njesuthi) (3446 м) — розташована на самому кордоні з Лесото, а вершина Драконових гір Тхабана-Нтленьяна (3482 м) розташована в Лесото. У цьому районі Великий Уступ являє собою систему зубчатих контрфорсів і глибоких амфітеатрів.
Намакваленд - дуже суха територія на заході Північно-Капської і Західно-Капської провінцій. Ця плоска платформа знижується від Великого Уступу у бік Атлантичного океану. Над її поверхнею часто підносяться гранітні останці і відособлені невисокі, але розчленовані гірські хребти. У приморських частинах платформа покрита могутнім покривалом галечників.
Капський і Південний прибережний райони виділяються лінійними гірськими хребтами, що перемежаються з подовжніми долинами. Гори складені переважно осадовими породами і тягнуться в широтному напрямі через Західно-Капську і Східно-Капську провінції. Висоти піків бл. 1830 м над р.м. Плоскі днища долин заслані могутніми товщами алювію, що утворилися внаслідок руйнування навколишніх гір.
Південно-Східний прибережний район розташований між Великим Уступом і Індійським океаном. Характерна поєднанням округлих горбів. Прибережна рівнина розвинена тільки на крайній півночі, поблизу кордону з Мозамбіком. Горби південно-східного побережжя продовжуються північніше, в Трансваальському Низькому Велді.
Див. також Геологія Південно-Африканської Республіки, Гідрогеологія Південно-Африканської Республіки
[ред.] Адміністративний поділ
ПАР ділиться на 9 провінцій (в дужках — адмінистративні центри)
- Західна Капська провінція (Кейптаун)
- Північна Капська провінція (Кімберлі)
- Східна Капська провінція (Бішо)
- КваЗулу-Наталь (Пітермаріцбург)
- Вільна Країна (Блумфонтейн)
- Північно-Західна провінція (Мафікенг)
- Гаутенг (Йоганнесбург)
- Мпумаланга (Нелспрюйт)
- Лімпопо (Полокване)
[ред.] Економіка
Докладніше див. в статті Економіка Південно-Африканської Республіки
ПАР – індустріально-аграрна країна, найбільш розвинена в економічному відношенні в Африці. Іноземний капітал займає сильні позиції в економіці. В добувних галузях переважає англ. капітал, у нафтопереробній, автомобільній – капітал транснаціональних компаній країн Зах. Європи і США). Провідні галузі промисловості – гірнича (найбільший світовий продуцент платини, золота, хрому), автомобільна, металообробна, металургійна, машинобудівна, хімічна, нафтопереробна, цементна, текстильна, харчова. Сильні позиції ПАР на світовому ринку визначаються передусім багатством її надр.
Див. також : Корисні копалини Південно-Африканської Республіки, Гірнича промисловість Південно-Африканської Республіки, Гідрогеологія Південно-Африканської Республіки, Історія освоєння мінеральних ресурсів Південно-Африканської Республіки
[ред.] Культура
[ред.] Див. також
[ред.] Примітки
- ↑ Republiek van Suid-Afrika
IRiphabliki yeSewula Afrika
IRiphabliki yaseMzantsi Afrika
IRiphabliki yaseNingizimu Afrika
IRiphabhulikhi yeNingizimu Afrika
Rephaboliki ya Afrika-Borwa
Rephaboliki ya Afrika Borwa
Rephaboliki ya Aforika Borwa
Riphabliki ra Afrika Dzonga
Riphabuiki ya Afurika
[ред.] Посилання
- Сайт влади ПАР
Вікімедіа Атлас South Africa- Південно-Африканська Республіка, каталог посилань Open Directory Project
|
|
|
|---|---|
| Держави | Алжир · Ангола · Бенін · Ботсвана · Буркіна-Фасо · Бурунді · Габон · Гамбія · Гана · Гвінея · Гвінея-Бісау · Демократична Республіка Конго · Джибуті · Екваторіальна Гвінея · Еритрея · Ефіопія · Єгипет · Замбія · Зімбабве · Кабо-Верде · Камерун · Кенія · Коморські Острови · Конго · Кот-д'Івуар · Лесото · Ліберія · Лівія · Маврикій · Мавританія · Мадагаскар · Малаві · Малі · Марокко · Мозамбік · Намібія · Нігер · Нігерія · Південно-Африканська Республіка · Руанда · Сан-Томе і Прінсіпі · Свазіленд · Сейшельські Острови · Сенегал · Сомалі · Судан · Сьєрра-Леоне · Танзанія · Того · Туніс · Уганда · Центральноафриканська Республіка · Чад |
| Залежні території | Британська територія в Індійському океані · Канарські острови · Мадейра · Майотта · Мелілья · Острів Святої Єлени · Реюньйон · Французькі Південні та Антарктичні території · Сеута |
| Невизнані республіки | Галмудуг · Західна Сахара · Маахір · Нортленд · Південно-Західне Сомалі · Пунтленд · Сомаліленд |
| Це незавершена стаття з географії ПАР. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
