Південно-Африканська Республіка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Перейти до: навігація, пошук

Republic of South Africa [1]
Південноафриканська Республіка

Прапор Південної Африки Герб Південної Африки
Прапор Герб
Девіз: !ke e: ǀxarra ǁke  

(ǀXam)
“Unity In Diversity” (literally “Diverse People Unite”)

Гімн: Державний гімн Південної Африки [1]
Розташування Південної Африки
Столиця Кейптаун (легіслативна)
Преторія (адміністративна)
Блюмфонтейн (юридична)
25°43′ пд. ш.; 28°17′ сх. д.
Найбільше місто Йоганнесбург (2006[2]
Офіційні мови Англійська, африкаанс, ндебеле, кхоса, зулу, північне сото, південне сото, цвана, свазі, венда, цонга
Державний устрій Парламентська демократія
 - Президент Джейкоб Зума
Незалежність від Великобританії 
 - Об'єднання 31 травня 1910 
 - Статут вестмінстера
11 грудня 1931 
 - Республіка 31 травня 1961 
Площа
 - Загалом 1 221 037 км² (25)
 - Води (%) Незначний
Населення
 - оцінка 2005 р. 47,432,000 (26)
 - перепис 2001 р. 44,819,278
 - Густота 39/км² (163)
ВВП (ПКС) 2005 р., оцінка
 - Повний $570.2 млрд (18)
 - На душу населення $12,161 (57)
ІРЛП  (2004) 0.653 (medium) (121)
Валюта Ренд (ZAR)
Часовий пояс SAST (UTC+2)
Домен Інтернет .za
Телефонний код +27
Карта ПАР

Південно-африканська республіка (ПАР, англ. Republic of South Africa) — країна, розташована на південному краї Африки. Вона межує на півночі з Намібією, Ботсваною і Зімбабве, і на північному сході зі Свазілендом і Мозамбіком. Лесотоанклав, який повністю оточений територією ПАР.

Зміст

[ред.] Загальна характеристика

Площа 1223181 кв. км (включаючи Уолвісбей і незалежні хоумленди);

столиці Кейптаун (резиденція парламенту), Преторія (адміністративна) і Блюмфонтейн (юридична);

рельєф: південне закінчення великого плато, пересіченого горами, низинні прибережні райони; гори Драконові і Столові; ріки: Лімпопо і Жовтогаряча; вельди; частина пустелі Калахарі; території - острови Маріон і Принца Едуарда в Антарктиці.

Глава держави Джейкоб Зума з 2009.

Політична система - перехідна республіка;

експорт: кукурудза, цукор, фрукти, вовна, золото (найбільший виробник у світі), платина, алмази, уран, залізо і сталь, мідь, гірничодобувна промисловість - найбільша експортна індустрія, за якою йде виробництво зброї.

Населення 39550 тис. (73% негри: зулуси, кхоса, сото, тсвана; 18% білих; 3% метиси, 3% азіати);

Мови: африкаанс і англійська (обидві державні), банту.

[ред.] Недавня історія

Союз Південна Африка створений в 1910 з двох англійських колоній, двох бурських республік. Система апартеїду і расової дискримінації введена в 1948 Даніелем Маланом, лідером національної партії. У 1960 заборонений Африканський національний конгрес (АНК): Південна Африка вийшла з Співдружності і стала республікою в 1961. Жорстокі репресії проти чорного населення продовжувалися, істотною віхою стало довічне ув'язнення лідерів АНК у 1964. У 1976 відбулося жорстоке придушення повстання в Совето; смерть в ув'язненні активіста Панафриканского конгресу Стіва Біко в 1977. У 1987 була прийнята нова конституція, що давала право на часткове представництво кольоровим. Репресії продовжувалися. Співдружність вирішила ввести обмежені санкції з 1986. У 1989 президент Фредерік де Клерк оголосив про скасування заборони на АНК і скасував закон апартеїду з 1991. У 1991 Нельсон Мандела став лідером АНК. У 1993 Ф. де Клерк і Н. Мандела прийшли до угоди утворити уряд національної єдності після вільних виборів 1994. АНК одержав на виборах перемогу, Н. Мандела став президентом у травні 1994. Міністром внутрішніх справ призначений Бутелезі.

[ред.] Специфіка історичного шляху

Південно-Африканська Республіка пройшла шлях розвитку значно відмінний від інших африканських націй, який в перш за все виникає через такі два факти: імміграція з Європи, котра досягла рівня, якого не було в інших африканських державах і рівень багатства країни на мінеральні ресурси, який зробив цю державу надзвичайно важливою для інтересів Заходу, особливо під час Холодної війни. В результаті чого, Південно-Африканська Республіка - дуже розрізнена нація в расовому аспекті. Вона має найбільше населення кольорових (тобто людей, які є нащадками змішаних рас), білих та індійських спільнот в Африці. Чорні південноафриканці складають майже 80 % населення держави.

Расова боротьба між білою меншістю і чорною більшістю відігравала велику роль в історії держави і її політиці, і досягла свого апогею в апартеїді, який був впроваджений в 1948 Національною Партією, хоча сегрегація існувала і до того часу. Закони, котрі визначали апартеїд, почались анульовуватися чи відмінятися Національною Партією в 1990 після довгої та інколи жорсткої боротьби (включаючи економічні санкції збоку міжнародної спільноти) чорної більшості, також включаючи деяких білих, кольорових та індійських мешканців ПАР.

Це одна з небагатьох африканських країн, в яких ніколи не було путчів і регулярні вибори проводяться ось уже майже століття, хоча переважна більшість чорношкірого населення не мала виборних прав до 1994 року. Економіка Південно-Африканської Республіки є найпотужнішою на континенті.

Південно-Африканська Республіка часто згадується, як Веселкова Нація – термін, придуманий архієпископом Десмондом Туту, і пізніше використаний тодішнім президентом Нельсоном Манделою, як метафора, щоб описати нове відношення до культурного різнобарв’я країни, яке почало розвиватися слідом за сегрегаційною ідеологією апартеїду.

[ред.] Природа

Країна з космосу
Fynbos.jpg
Див. Географія Південно-Африканської Республіки
Топографічна карта ПАР

Територія ПАР займає півд. околицю південноафриканського плоскогір'я, крутий схил якого (т.зв. Великий Уступ) на сході обривається до вузької прибережної низовини, а на півдні – до западини Велике Карру, за якою розташовані Капські гори (вис. 2326 м). Найбільш різко уступ виражений на сх., де називається Драконовими горами (висота вершин понад 3000 м), Клімат тропічний і субтропічний. Гол. ріки: Оранжева (з притокою Вааль) і Лімпопо.

Розрізняють Центральне плато, Великий Уступ, Намакваленд, Капський і Південний прибережний райони, Трансваальський Низький Велд.

Центральне плато має блюдцеподібну форму і складене горизонтально залеглими осадовими породами. Його центральна частина розташована на висотах близько 600 м над рівнем моря, а краї підняті на понад 1500 м. Поверхня плато переважно пологохвиляста, зі столовими горами, і химерними останцями, усіяними валунами, т.зв. коп'єс («голови»). Плато майже цілком дренують дві ріки - Оранжева (з притокою Вааль) і Лімпопо.

Великий Уступ - це гірська дуга протяжністю 2250 км, що підноситься над прибережними низовинами Південної Африки. Кожна частина тут має власну назву. Виділяються гори Камісберґе і Боккефелдберґе в Намакваленді; гори Роххефелдберґе і Комсберґе поблизу Сатерленда; хребет Нювефелдберґе поблизу Бофорт-Уеста; гори Коуефелдберґе (2130 м) і Сніуберґе (2504 м) над Графф-Рейнетом і гори Стормберґе на півночі від Куїнстауна. Великий Уступ досягає найбільших висот в Драконових горах біля східного кордону Лесото, де в декількох місцях є відмітки понад 3350 м. Найвища вершина ПАР — гора Нджесуті (Njesuthi) (3446 м) — розташована на самому кордоні з Лесото, а вершина Драконових гір Тхабана-Нтленьяна (3482 м) розташована в Лесото. У цьому районі Великий Уступ являє собою систему зубчатих контрфорсів і глибоких амфітеатрів.

Намакваленд - дуже суха територія на заході Північно-Капської і Західно-Капської провінцій. Ця плоска платформа знижується від Великого Уступу у бік Атлантичного океану. Над її поверхнею часто підносяться гранітні останці і відособлені невисокі, але розчленовані гірські хребти. У приморських частинах платформа покрита могутнім покривалом галечників.

Капський і Південний прибережний райони виділяються лінійними гірськими хребтами, що перемежаються з подовжніми долинами. Гори складені переважно осадовими породами і тягнуться в широтному напрямі через Західно-Капську і Східно-Капську провінції. Висоти піків бл. 1830 м над р.м. Плоскі днища долин заслані могутніми товщами алювію, що утворилися внаслідок руйнування навколишніх гір.

Південно-Східний прибережний район розташований між Великим Уступом і Індійським океаном. Характерна поєднанням округлих горбів. Прибережна рівнина розвинена тільки на крайній півночі, поблизу кордону з Мозамбіком. Горби південно-східного побережжя продовжуються північніше, в Трансваальському Низькому Велді.

Див. також Геологія Південно-Африканської Республіки, Гідрогеологія Південно-Африканської Республіки

[ред.] Адміністративний поділ

Провінції ПАР

ПАР ділиться на 9 провінцій (в дужках — адмінистративні центри)

  1. Західна Капська провінція (Кейптаун)
  2. Північна Капська провінція (Кімберлі)
  3. Східна Капська провінція (Бішо)
  4. КваЗулу-Наталь (Пітермаріцбург)
  5. Вільна Країна (Блумфонтейн)
  6. Північно-Західна провінція (Мафікенг)
  7. Гаутенг (Йоганнесбург)
  8. Мпумаланга (Нелспрюйт)
  9. Лімпопо (Полокване)

[ред.] Економіка

Докладніше див. в статті Економіка Південно-Африканської Республіки

ПАР – індустріально-аграрна країна, найбільш розвинена в економічному відношенні в Африці. Іноземний капітал займає сильні позиції в економіці. В добувних галузях переважає англ. капітал, у нафтопереробній, автомобільній – капітал транснаціональних компаній країн Зах. Європи і США). Провідні галузі промисловості – гірнича (найбільший світовий продуцент платини, золота, хрому), автомобільна, металообробна, металургійна, машинобудівна, хімічна, нафтопереробна, цементна, текстильна, харчова. Сильні позиції ПАР на світовому ринку визначаються передусім багатством її надр.

Див. також : Корисні копалини Південно-Африканської Республіки, Гірнича промисловість Південно-Африканської Республіки, Гідрогеологія Південно-Африканської Республіки, Історія освоєння мінеральних ресурсів Південно-Африканської Республіки

[ред.] Культура

[ред.] Див. також

[ред.] Примітки

  1. Republiek van Suid-Afrika
    IRiphabliki yeSewula Afrika
    IRiphabliki yaseMzantsi Afrika
    IRiphabliki yaseNingizimu Afrika
    IRiphabhulikhi yeNingizimu Afrika
    Rephaboliki ya Afrika-Borwa
    Rephaboliki ya Afrika Borwa
    Rephaboliki ya Aforika Borwa
    Riphabliki ra Afrika Dzonga
    Riphabuiki ya Afurika

[ред.] Посилання

Commons
ВікіСховище має мультимедійні дані за темою:



ПАР Це незавершена стаття з географії ПАР.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.


Особисті інструменти
Іншими мовами