Південні Шетландські острови

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
South Shetland Islands Map.png
AntDotMap Livingston.png
Topographic map of Livingston Island, Greenwich, Robert, Snow and Smith Islands.

Південні Шетландські острови — архіпелаг в антарктичній частині Атлантичного океану, на північ від Антарктичного півострова. Найбільший острів Кінг-Джордж, загальна площа 4660 км². Гористі, найбільша висота до 2103 м на острові Сміта. На островах розташовані численні наукові станції.

Південні Шетландські острови мають здебільшого вулканічне походження; їх виникнення пов'язане з поглинанням океанічної кори уздовж їх північно-західного кордону.

Відкриття[ред.ред. код]

У 1819 році англійський капітан брига «Вільямс» Вільям Сміт йшов із вантажем із Монтевідео до Вальпараїсо. Біля мису Горн під час урагану в «несамовитих п'ятдесятих широтах» він був закинутий далеко на південь і 19 лютого 1819 року двічі бачив землю далеко на півдні, приймаючи її за виступ Південного материка.

До Монтевідео В. Сміт повернувся в червні. Його розповіді про випадково відкриту землю зацікавили звіробоїв. Удруге В. Сміт покинув Монтевідео у вересні 1819 року, направляючись у Вальпараїсо. Тепер уже скоріше із цікавості він вирушив до «своєї» землі, 14 жовтня він підійшов до неї і два дні обстежував її узбережжя, а потім висадився і вступив у володіння нею, назвавши її Новою Південною Британією. Після повернення В. Сміта умовили перейменувати її в Нову Південну Шетландію.

Повідомлення В. Сміта не зацікавило представників англійської влади, але капітан британського флоту, який знаходився там на той час, відразу зафрахтував судно Сміта «Вільямс» і 20 грудня 1819 р. направив його на південь під командою Едуарда Брансфілда обстежити нововідкриту землю. В. Сміт пішов туди, виконуючи обов'язки штурмана. Брансфілд виявив, що нововідкрита земля є не виступ материка, а архіпелаг, тобто група островів. Вони й до цього часу відомі під назвою Південних Шетландських островів.