Південні та Північні династії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Південні та Північні династії
Династія Цзінь (265-420) Flag
420 – 589 Династія Суй Flag
Розташування Південні та Північні династії
Китай у 554 році
Столиця Not specified
Мови Китайська
Релігії Буддизм
Конфуціанство
Державний лад Not specified
Історія
 - Занепад Цзінь 420
 - Династія Суй 589

Південні та Північні династії (спрощ.: 南北朝піньїнь: Nánběicháo) — період у китайській історії. Згідно історичній класифікації слідує за періодом шістнадцяти держав. Склався в резульаті утворення держави Північна Вей, яка об'єднала північний Китай. У 534 році після розпаду останьої утворилося декілька держав, що боролися за владу. На півдні Китаю в результаті заколоту у 420 році була повалена Східна Цзінь. після цього розпочався період розпаду півдня на декілька держав. Багато задля об'єднання Китаю зробила династія Північна Чжоу. Завершили процес відновлення єдності Китаю імператори з династії Суй у 589 році.

Історія[ред.ред. код]

Період шістнадцяти держав було завершено у 431 році захопленням північною Вей останнього «варварського» царства Ся. Володарювання північної Вей знаменується відновлення стабільності економічної та політичної. було завершено тривале протистояння між різними племенами та державами. Відроджуються міста, відновлюються торгівельні зв'язки. Цей процес тривав до 534 року, коли внаслідок внутрішніх суперечок держава Північна Вей розппалая на царства Західна Вей та Східна Вей. Їх незабаром замінили Північна Ці та Північна Чжоу. Остання у 577 році підкорила Північну Ці, об'єднавши північний Китай.

На півдні стабільність остаточно була порушена родичем імператора з династії Східна Цзінь — Лю Юєм. У 420 році він заснував нову державу. В подальшому вона розкололася на декілька держава. Частину з них підкорила династія Північна Чжоу. У 581 році поваливши Північну Чжоу Ян Цзянь заснував нову династію Суй, а у 589 році повністю об'єднав увесь Китай.

Культура[ред.ред. код]

Цей період відзначається посиленням впливу буддизму. особливо це було відчутно на півночі Китаю. В останній період Східної Цзінь знать все більше захоплюється буддизмом. У зв'язку з цим налагоджуються культурні стосунки із Індією. Водночас набуває впливу даосизму у вигляді неодаосизму.

Відомою поетесою цього періоду є Бао Лінхуей. Багато зробив для розвитку прозорової літератури представник імператорської династії — Лю Іцін. Літературну славу здобув Сюй Лін. Також з'являються нові напрямки у живопису. наприкінці існування династії починає малювали художники Лу Таньвей, Чжан Сен'ю, Чжан Цзицянь.

Держави[ред.ред. код]

Південні династії

Джерела[ред.ред. код]

  • Ebrey, Walthall, & Palais (2006). East Asia: A Cultural, Social, and Political History. Boston: Houghton Mifflin Company.