Північний морський шлях

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Northernsearoute.PNG

Північний морський шлях (до початку 20 століття — Північно-Східний прохід) — головна судноплавна магістраль Росії в Арктиці. Проходить по морях Північного Льодовитого океану, поєднуючи порти європейських і азійських російських берегів. Довжина від Карських Воріт до бухти Провидіння 5 600 км.

Північний морський шлях обслуговує порти Арктики і крупних сибірських річок (ввіз палива, устаткування, продовольства; вивіз лісу). Основні порти: Ігарка, Дудунка, Діксон, Тіксі, Певек. Тривалість навігації 2—4 місяці (на окремих ділянках довше за допомогою криголамів).

Вперше шлях пройдений з заходу на схід (з однією зимівкою в шляху) в 18781879 роках швецькою експедицією А. Е. Норденшельда на парусно-паровій звіробойній шхуні "Вега". Вперше за одну навігацію цим маршрутом у 1932 році пройшла радянська експедиція О. Ю. Шмідта на судні «Сібіряков». Свого часу, ще у далеких 1860-1870-х роках шлях до цього Півічного проходу шукав дослідник, мандрівник, Джеймс Кук.

Вперше Пінічним морським шляхом в обох напрямках удалося пройти в 1939 році радянському льодоколу "И. Сталин" із Мурманська в Анадирську затоку Берингова моря й назад.[1]


Література[ред.ред. код]

  1. Кравчук П. А. Географический калейдоскоп. – К.: Рад. школа, 1988. – 143 с.: ил.
  • Географический энциклопедический словарь. Москва. «Советская энциклопедия». 1989. стор. 425(рос.)