Північно-Західний федеральний округ
Півні́чно-За́хідний федера́льний о́круг Російської федерації має площу 1 677 900 км² (9,8% від РФ) і населення 13 974 466 чол. (9,63% від РФ).
Зміст |
Склад федерального округу [ред.]
- Республіки: Республіка Карелія, Республіка Комі
- Області: Архангельська, Вологодська, Калінінградська, Ленінградська, Мурманська, Новгородська, Псковська
- Місто федерального підпорядкування: Санкт-Петербург
- Ненецький автономний округ.
Адміністративний центр — місто Санкт-Петербург.
Докладніше — Адміністративний поділ Північно-Західного федерального округу.
Економіка [ред.]
В регіоні працюють територіальні генеруючі компанії ВАТ «ТГК-1» і ТГК-2.
В Ненецькому автономному окрузі, на більшій частині Комі, півночі Архангельської і Мурманської областях розповсюджене оленеводство, мисливство на хутрового звіра та рибальство. В Карелії, на півдні Комі і Архангельської області развинуте ще й молочне тваринництво (велика рогата худоба) з невеликими часткою землеробства.
Лісова, деревообробна та целюлозно-паперова промисловість є основними видами промисловості в окрузі. З видобувної промисловості необхідно виділити нафтову в Комі, добування залізних та нікілевих руд в Мурманській області, мармуру на півдні Карелії, і торфу в Ленінградській, Новгородській і Вологодських областях.
Населення і національний склад [ред.]
За даними всеросійського перепису населення (9 жовтня 2002 року), в Північно-західному федеральному окрузі проживає 13 млн 974 тис. 466 чол., що становить 9,63% населення Росії.
Національний склад:
- Росіяни — 12 млн 002 тис. 788 чол. (85,89%)
- Особи, що не вказали національність, — 453 тис. 193 чол. (3,24%)
- Українці — 377 тис. 456 чол. (2,7%)
- Комі — 267 тис. 607 чол. (1,91%)
- Білоруси — 235 тис. 038 чол. (1,69%)
- Татари — 84 тис. 685 чол. (0,61%)
- Карели — 73 тис. 611 чол. (0,53%).
Великі міста [ред.]
Санкт-Петербург, Калінінград, Мурманськ, Архангельськ, Череповець, Вологда, Петрозаводськ, Северодвінськ, Великий Новгород, Сиктивкар.
Представники президента Росії [ред.]
- Черкесов Віктор з 18 травня 2000 по 11 березня 2003.
- Матвієнко Валентина з 11 березня 2003 по 1 листопада 2003.
- Клебанов Ілля з 1 листопада 2003.
Посилання [ред.]
|
|||||
