Підберезовик

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Красноголовець
Fungi 0111.jpg
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Гриби (Fungi)
Підцарство: Вищі гриби (Dikarya)
Відділ: Базидіомікотові гриби (Basidiomycota)
Клас: Агарикоміцети (Agaricomycetes)
Порядок: Болетальні (Boletales)
Родина: Болетові (Boletaceae)
Рід: Красноголовець (Leccinum)
Вид: Підберезовик
Біноміальна назва
Leccinum scabrum
(Bull.) Gray (1821)


Підберезовик, березовик, козарик (Boletus scaber Bull. ех Fr. Leccinum scabrum (Bull. ex Fr.) S. F. Gray, Krombholzia scabra (Bull.) Karst.)

Підберезовик у лісі на острові Хейнясаарі, що на озері Саїмаа в околицях Лаппеенранта, Фінляндія)

Місцева назва — підберезовик. З родини болетових - Boletaceae. Шапка (3) 5-12 (15-20) см у діаметрі, напівсферична, потім опукло-розпростерта з тупим краєм, сірувато-коричнювата, рудувато-оливкувато-коричнева, іноді темно-коричнева, колір шапки дуже мінливий, різних відтінків, гола, зрідка тонкоповстиста, суха. Шкірка не знімається. Пори білуваті, згодом сіруваті, оливкуваті, дрібні, округлі. Спори (8)11-21 Х 4-7 (8) мкм. Ніжка 4-15(20) Х 0,5-3 см, щільна, білувата, темно-волокнисто-луската. М'якуш білий, при розрізуванні на повітрі колір не змінюється або трохи рожевів, з приємним запахом і смаком. Поширений на Поліссі та в Лісостепу. Росте переважно в березових і мішаних (з березою) лісах. Збирають у травні — жовтні. Добрий їстівний гриб. Заготовляють на Поліссі. Використовують свіжим, про запас сушать, маринують, солять.

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]