Підбірці

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Підбірці
З пташиного польоту.jpg
Країна Україна Україна
Область Львівська область Львівська область
Район/міськрада Пустомитівський район
Рада Лисиничівська сільська рада
Код КОАТУУ 4623683802
Основні дані
Населення 2843
Площа 1,81 км²
Густота населення 1570,72 осіб/км²
Поштовий індекс 81127
Телефонний код +380 3230
Географічні дані
Географічні координати 49°50′37″ пн. ш. 24°08′59″ сх. д. / 49.84361° пн. ш. 24.14972° сх. д. / 49.84361; 24.14972Координати: 49°50′37″ пн. ш. 24°08′59″ сх. д. / 49.84361° пн. ш. 24.14972° сх. д. / 49.84361; 24.14972
Середня висота
над рівнем моря
260 м
Водойми Полтва
Місцева влада
Адреса ради 81127, Львівська обл., Пустомитівський р-н, с. Лисиничі, тел. 7-53-68
Карта
Підбірці (Україна)
Підбірці
Підбірці
Підбірці (Львівська область)
Підбірці
Підбірці

Підбі́рці (англ. Pidbirtsi, пол. Podborce, рос. Подборцы) — село в Україні, Пустомитівському районі Львівської області. Населення становить 2843 осіб. Орган місцевого самоврядування — Лисиничівська сільська рада.

Географія[ред.ред. код]

Село розташовується на відстані 7 км від обласного центру.

Повз село проходить автошлях державного значення М-06.

Через Підбірці проходить старий торгівельний шлях, що його в часи шляхетської Польщі називали Глинянським Трактом.

Найближчі сусідні села знаходяться за 2-3 км: Лисиничі, Кам'янопіль, Сороки-Львівські, Муроване, Винники, Миклашів та Ямпіль.


Населення[ред.ред. код]

За даним всеукраїнським переписом населення 2001 року, в селі мешкало 2843 особи. Мовний склад села був таким:

Мова Число ос. Відсоток
українська 2 836 99,75
російська 4 0,14
польська 2 0,07
циганська 1 0,04


Опис[ред.ред. код]

Назва села вказує на те, що в давнину існував ліс-бір, під яким розложилося село.

Протягом ХІІ-ХІІІ століть, ще до перших відомостей про Львів, в околицях його було значне заселення городищ і селищ. До численних знахідок з перших сторіч по Христі належать римські монети в багатьох оселях, що є доказом зв'язків між слов'янським світом і Римською імперією.

Найстаріші писані згадки про Підбірці походять із львівських актів, що їх подає «Геогорафічний словник королівства польського».

Археологічні досліди проводилися доривочно в Підбірцях та сусідніх селах: Лисиничах, Кам'янополі, Борщовичах і Винниках, а знахідки в них свідчать про існування осель тисяча років тому. Про самі Підбірці відомо з розкопок археолога Дениса Козака, який під час своїх досліджень наткнувся на поселення Зубрівської культури що датується серединою І ст. н. е. Ще покійний місцевий парох о. декан Пилипець Петро під час посвячення нової мурованої церкви в 1943 твердив, що Підбірці існували вже за 300 років до заснування Львова. На це вказували знахідки, що їх видобуто при копанні фундаментів під будову церкви. Тоді відкопано поховання, що походили з різних часів, у трьох шарах зрушуваної землі.

При дорозі на Кам'янопіль був поставлений Хрест. Ще два Хрести були поставлені в селі.

У селі є церква св. Миколая. Багато людей щороку приїжджають в Підбірці на празник, який відзначають на свято Успіння Богородиці, оскільки понад 130 років тому в сім'ї одного жителя села чудотворно самообновився образ Діви Марії. У селі є середня школа і дитсадок. До села курсує маршрутне таксі № 217а. По північній стороні села Підбірці проходить залізнична магістраль Львів-Тернопіль.

Хронологія[ред.ред. код]

Дата Подія
1464 Петро з Браниць, суддя, і Ян з Високого, підсудок, львівські землевласники, на підставі присуду королівських комісарів вирішують, що Абрамові Хохловському не вільно брати в Підбірцях ніякого мита.
1537 Себастіян Браницький, єпископ кам'янецький і коронний референдар, визначає обов'язки королівських сіл Підбірці й Каменопіль супроти державця їх Казимира Гінки.
1565 Підбірці і Кам'янопіль разом із своїми дворами і садами належали до Львівських земель а потім були віддані в управління Лешнівським.
1578 Управляє селами Дорота Гінка.
1585 Володіє Підбірцями Яків Понентовський, каштелян берестейський.
1603 Володіє Підбірцями Войтих Понентовський.
1644 Володислав IV іменує суддів для полагодження межових суперечок між королівськими добрами Кам'янополем, Підбірцями і Лисиничами, що були власністю львівських бенедиктинок.
1648, 1655 При поході на Львів у селі побували війська Богдан Хмельницький.
1663 Ян Казимир надає Томі Лужецькому, чоловікові Софії з Жевуських, першого подружжя Моравиці, доживоття в Каменополі й Підбірцях.
1689 Ян III дозволяє Софії Жевуській, вдові по Томі Лужецькім, підкоморім венденськім, зректися доживоття на села Кам'янопіль і Підбірці на користь Яна Берендса, мечника новогродського.
1694 Ян III дозволяє полковникові Янові Берендсові, відступити доживоття Каменополя і Підбірців на користь Атанаса Менчинського.
1711 Август II дозволяє Атанасові Менчинському, надвірному підскарбникові, передати свої права на Кам'янопіль і Підбірці синові Петрові.
1748 Август III дозволяє Антонові Яворському і Софії із Збояновських, подружжю, відступити право доживотного солтисівства Підборець на користь Венедикта Городецького й Катерини з Цісовських.
1763 В селі збудовано велику дерев'яну церкву в стилі українського бароко з п'ятьма банями.
1769 Станіслав Август надає Касперові Струмінському солтисівство в Підбірцях, у старостві кам'янопольськім.
1792 В Підбірцях народився Григорій Яхимович, який став перемиським єпископом, а пізніше львівським митрополитом.
1900 Закриття в селі австрійської цегельні.
1908 В селі почала діяти хата-читальня «Просвіти», головою якої став Петро Брездень.
23.XI.1918 Бій УСС з більшовиками за Підбірці і Лисиничі.
16.IV.1919 Бій і поразка УГА з польським військом за Підбірці і Лисиничі.
1922-1938 На місці дерев'яної церкви звели муровану церкву святого Миколая.
1925-1930 За фінансової допомоги повітового староства поляки побудували костел, у 1935 — дзвіницю.
1926 Засновано товариство «Просвіта».
1943 Підпільна група «Народна гвардія імені І. Франка» підриває на залізниці німецький ешелон.
1950 Повна електрифікація села. Відкрито першу бібліотеку.
1958 На залізничній станції споруджено вокзал який у 2007 році суттєво реконстроювали.
1977 Археолог Козак Д. Н. проводить на території села розкопки, під час яких відкриває поселення Зубрівської культури що датує серединою І ст. н. е.
1985 Радгосп «Жовтневий» перебудував колишній костел на профспілковий клуб, який діє донині як Народний дім.
1989 Любомир Чорний засновує хоровий колектив «Воля».

Родини[ред.ред. код]

В селі проживають родини:Антонов, Бабій, Барабаш, Бачинський, Беднарський, Бедрій, Блощичак, Бойко, Брездень, Брилінський, Вагеман, Василюк, Василюшко, Васів, Волчак, Воробей, Воротилко, Гавриляк, Гадух, Галицький, Голод, Горбаль, Грабовецький, Грабовських, Гриньовський, Грициляк, Гук, Гуль, Данило, Данчишин, Дитиняк, Дольницькі, Дорош, Дребот, Дудяк, Жукровський, Загребельний, Заремба, Зарицький, Кіцай, Кіцик, Клим, Ключковський, Ковалишин, Колич, Колосовський, Колюбінський, Кузик,Кульчицький, Мадея, Мельник, Огірко, Пелешак, Пендрак, Петрик, Пиріг, Пирожак, Поліщак, Полошинович, Пона, Придиба, Пришляк, Савка, Саєвич, Сворінь, Сільмовський, Смереканич, Сокіл, Солило, Сопілка, Сопінка, Сорока, Стахера, Стащишин, Стеценко, Сувало, Татарин, Терешко,Турка, Турчин, Ханик ,Хомів , Хруставка, Цалик, Чайка, Чак, Чорний, Швед, Шенгофер, Юськів, Явнич.

Економіка[ред.ред. код]

На м'ясопереробному підприємстві компанії «Барком» виробляються ковбасні вироби торгової марки «Родинна ковбаска». Щоденно на цьому підприємстві працює понад півтисячі осіб[1].

Видатні постаті[ред.ред. код]

Зміст

Мапи[ред.ред. код]

Підбірці 1783.jpg Підбірці 1898.jpg 1925 Варшава.jpg
Lemberg Leopol Lwow 1783
Lemberg 1898
Wojskowy Instytut Geograficzny. Warszawa 1925
Варшава - 1930.jpg Генеральний штаб 1985.jpg Карта с. Підбірці.jpg
Wojskowy Instytut Geograficzny. Warszawa 1930
Генеральний штаб УССР 1985
Сучасна карта-схема

Фотогалерея[ред.ред. код]

Каплиця та вїзний знак.JPG Церква св. Миколая Підбірці 083.JPG Пам'ятник УСС.JPG
Каплиця та вїзний знак в село
Греко-католицька церква св. Миколая
Пам'ятник УСС
СЗОШ І-ІІІ ст..JPG Пам'ятник.JPG Ст. Підбірці.jpg
СЗОШ І-ІІІ ст.
Пам'ятник «Борцям за волю і свободу України»
Залізнична станція

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Лаба В. Історія села Лисиничі від найдавніших часів до 1939 р. — Львів, 2004. — 84 с.
  • Брездень З. Підбірці моє рідне село . — Чікаго (США) 1970 (част. І).  — Детройт(США) 1994 (част. ІІ) .
  • Крип'якевич І. Історичні проходи по Львові. — Львів: Каменяр, 1991. — 167 с.
  • Лемко І. Легенди старого Львова. — Львів: Апріорі, 2008. — 176 с.
  • Географічний словник Королівства Польського
Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.