Підводні човни класу U-101

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
U-101
SM U-101


Служба
Тип/клас Підводний човен
Держава прапора Austria-Hungary-flag-1869-1914-naval-1786-1869-merchant.svg
Належність Ц.к. військово-морські сили Австро-Угорщини (KuK Kriegsmarine)
Верф Austriawerft Трієст
Закладено 1917
Статус закладено 3 човни, корпуси яких порізані на металобрухт
Параметри
Тоннаж надводна 428 т, занурення 620 т
Довжина 53,5 м
Ширина 5,8 м
Осадка 3,6 м
Технічні дані
Силова установка 2 × дизельні мотори;

два електродвигуни

Потужність мотори 1060 к.с. (790 кВт), ел. двигуни 588 кВт (788 к.с.
Швидкість надводна 13,25 вузлів, підводна 8,25 вузлів
Екіпаж 26
Озброєння
Артилерія 1 × 100 мм L35, кулемет 8 мм
Торпедно-мінне озброєння 5 × 450 мм торпедні апарати,

Підводні човни класу U-101 — планувалось збудувати для Ц. К. флоту Австро-Угорщини в час 1-ї світової війни. Із запланованих 9 човнів на межі 1917–1918 років заклали три човни (U-101 — U-103) на верфі Austriawerft у Трієсті.

З 1916 в Австро-Угорщині спробували збудувати підводний флот, здатний для дій на теренах Середземного моря. Для будівництва розглядались проекти німецьких підводних човнів класу UB III, для чого необхідно було придбати ліцензію, і човнів класу 1916 S 1, запропонованих угорським товариством Ungarische Unterseebotsbau AG (UBAG)з хорватської Фіуми. Комісія обрала останній проект човна водотоннажністю 428/620 т. Човен повинен був мати довжину 53,5 м, ширину 5,8 м при осадці 3,6 м. Два дизелі загальною потужністю 1060 к.с. (790 кВт) та два електромотори потужністю 588 кВт (788 к.с.) мали забезпечити човнам швидкість відповідно 13,25 та 8,25 вузлів. Керувати човном мав би 26 особовий екіпаж. Човни мали б нести п'ять 450 мм торпедних апаратів (один в кормі), 100 мм гармату L35 і 8 мм кулемет.

Після будівництва перших шести човнів (U-101 — U-106) планувалось списати найстаріші човни флоту U-1 — U-3 — U-6 та надати їхні позначення новим човнам. Решта човнів мала б отримати позначення U-118, U-119, U-120. Через брак матеріалів, кваліфікованих спеціалістів до кінця війни U-101 збудували на 47%, U-102 на 30%, U-103 на 10%. Корпуси порізали на металобрухт у 1919/20 роках.

Джерела[ред.ред. код]

  • Lothar Baumgartner, Erwin Sieche: Die Schiffe der k.(u.)k. Kriegsmarine im Bild = Austro-Hungarian warships in photographs. Wiedeń: В-во Stöhr, 1999. ISBN 9783901208256. OCLC 43596931. (нім.)
  • Robert Gardiner (red.): Conway's All the World's Fighting Ships, 1906–1921. Annapolis: Naval Institute Press, 1985. ISBN 9780870219078. OCLC 12119866. (англ.)