Підйомна сила

Підіймальна сила — складова аеродинамічної сили, перпендикулярна вектору швидкості руху тіла в потоці рідини або газу, на відміну від паралельної складової — аеродинамічного опору. Підіймальна сила виникає внаслідок несиметричності обтікання тіла потоком. Відповідно до закону Бернуллі, статичний тиск середовища в тих областях, де швидкість потоку вища, буде нижчим, і навпаки. Ця різниця тисків і породжує підіймальну силу.

Повна аеродинамічна сила — це інтеграл від тиску навколо контуру крила.

$\mathbf{Y}+\mathbf{P} = \oint\limits_{\partial\Omega}p\mathbf{n} \; d\partial\Omega$

де:

• Y — підіймальна сила
• P — тяга,
• $\partial\Omega$ — межа профілю,
• p — величина тиску,
• n — нормаль до профілю

Згідно з теоремою Жуковського, величина підіймальної сила пропорційна густині середовища, швидкості потоку і циркуляції швидкості потоку.

Коефіцієнт підіймальна сила

Коефіцієнт підіймальної сили — безрозмірна величина, що характеризує підіймальну силу крила певного профілю при відомому куті атаки. Коефіцієнт визначається експериментальним шляхом в аеродинамічній трубі, або за теоремою Жуковського. Формулу розрахунку підіймальної сили через коефіцієнт розробили брати Райт і Джон Смітон на початку XX століття. Формула має вигляд [1] :

$Y = C_y \frac{\rho V^2}{2} S \,$

де:

• Y — підіймальна сила (Н)
• C y — коефіцієнт підіймальної сила
• ρ — густина повітря на висоті польоту (кг/м³)
• V — швидкість набігаючого потоку (м/с)
• S — характерна площа (м²)

Посилання

http://web.archive.org/web/20080129095401/www.effects.ru/science/91/index.htm

Це незавершена стаття з фізики. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.