Підошва припая

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Підошва припая — вузька прибережна частина припаю, що змерзлася з дном до глибини, що дорівнює товщині льоду (1.5-2.0 м). Підошва припая залишається нерухомою при припливо-відпливних коливаннях рівня моря і зберігається деякий час після злому припая.

Література[ред. | ред. код]

  • Matti Leppäranta (2005) «The Drift Of Sea Ice», Springer, ISBN 3-540-40881-9
  • Жуков Л. А. Общая океанология. — Л.: Гидрометиздат, 1976. — 376 с.