Підплеша
| село Підплеша | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Закарпатська область |
| Район | Тячівський район |
| Громада | Нересницька громада |
| Основні дані | |
| Населення | 1244 |
| Площа | 0 км² |
| Густота населення | 0 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 90541 |
| Телефонний код | +380 3134 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°07′53″ пн. ш. 23°48′01″ сх. д. / 48.13139° пн. ш. 23.80028° сх. д.Координати: 48°07′53″ пн. ш. 23°48′01″ сх. д. / 48.13139° пн. ш. 23.80028° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
316 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 90540, с.Нересниця, вул.Грушевського,25 |
| Карта | |
  Підплеша | |
 Підплеша | |
| Мапа | |
| |
Підпле́ша — село в Україні, в Закарпатській області, Тячівському районі. Входить в склад Нересницької сільської громади.
Перша згадка у 1828-році як Pudplessa. Інші згадка: 1838, 1851, 1892-Pudplesa, 1913-Pelesalja, 1925-Podpleša, Podpleši, 1983-Підплеша, Подплеша.
Релігія[ред. | ред. код]
храм св. великомученика Дмитрія. XVIII ст.
Невелика дерев’яна церква, увінчана готичним шпилем, була споруджена в Широкому Лузі. Коли в 1895 р. там збудували муровану церкву, дерев’яну перенесли в Підплешу.
З приходом радянської влади церква перестала діяти, а 9 січня 1953 р. її зняли з реєстрації і незабаром за ініціативою директора школи та місцевої влади церкву було розібрано, а деревину використано при будуванні печей для випалювання цегли в Ґаничах. Старовинний іконостас, різьбленний з елементами рококо, перенесли до дерев’яної православної церкви, збудованої у 1925 р.
У 1999 р. на свято великомученика Дмитрія відновлена греко-католицька громада провела першу св. літургію на місці зруйнованої в 1950-х роках греко-католицької церкви. Виношуються плани спорудження церкви.
храм Вознесіння Господнього. 1925.
Дерев’яну церкву спорудили з деякими елементами традиційного народного будівництва. П’ятистінна вівтарна частина вкрита нижчим дахом. Всередині бабинець від нави відділяють різьблені та профільовані стовпи, що підтримують також хори. В церкві встановлено чудовий іконостас XVIII ст., перенесений сюди з розібраної в радянський період стародавньої церкви. Зусиллями священика о. Василя Ґарастея вдалося організувати громаду на спорудження нової церкви.
У 1998 р. довкола дерев’яної церкви заклали фундамент нової мурованої церкви. Проект церкви здійснив ужгородський архітектор В. І. Ільков.
Монастир і церква св. пр. Іллі. 1999.
Будівництво монастиря та дерев’яної церкви тривало чотири роки, Для зведення споруд чимало зусиль доклали місцеві майстри Володимир Сідей, Іван Сідей, Михайло Сідей, Василь та Юрій Фурмани, Володимир Мартин та Михайло Хромей.
Служать у монастирі два ченці Дорофей та Мойсей.
Туристичні місця[ред. | ред. код]
- храм св. великомученика Дмитрія. XVIII ст.
- Монастир і церква св. пр. Іллі. 1999.
- храм Вознесіння Господнього. 1925.
Посилання[ред. | ред. код]
Погода в селі [Архівовано 5 березня 2008 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| |||||