Підсолоджувачі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Підсолоджувачі або замінники цукру — це група адитивів, які використовуються з метою надання солодкого смаку продуктам харчування.[1][2] На відміну від натуральної цукрози, замінники цукру засвоюються в організмі не так швидко, не створюють перевантажень для підшлункової залози, у помірних кількостях не призводять до різкого підвищення рівня глюкози в крові. Фізіологічна теплотворна здатність підсолоджувачів в порівнянні з цукром або значно знижена або відсутня.[3] Підсолоджувачі бувають натуральні, синтетичні та штучні.

Природні підсолоджувачі. Натуральні замінники цукру[ред.ред. код]

До натуральних замінників цукру відносять речовини, які зустрічаються в природі і були виділені з природної сировини або виділені з природної сировини і синтезовані.

Синтетичні підсолоджувачі[ред.ред. код]

Більшість підсолоджувачів у харчових продуктах є синтетичними. Звичайно, ними є штучні підсолоджувачі (див. нижче), але й, приміром, до цієї групи відносяться і натуральні підсолоджувачі, які присутні в фруктах і деяких овочах і отримані синтетичним хімічним гідруванням: ксиліт — з ксилози, сорбіт — з глюкози; лактітол — отриманий з лактози.

Цукрові спирти не сприяють руйнуванню зубів.[4][5]

Штучні підсолоджувачі (цукрозамінники)[ред.ред. код]

Це речовини, які не мають хімічної схожості зі звичайними вуглеводами. У них, за рідкісним винятком, дуже різноманітна і складна хімічна структура, що не відповідає нормальним молекулам організму. Серед цих підсолоджувачів виділяють важливий клас підсолоджувачів — інтенсивні підсолоджувачі.

Причини для використання[ред.ред. код]

Замінники цукру використовуються для цілого ряду причин, в тому числі:

  • Для надання допомоги в втраті ваги шляхом обмеження споживання харчової енергії, оскільки підсолоджувачі мають мало або зовсім не мають харчової енергії. Це дозволяє людям споживати ті ж продукти, які вони споживають зазвичай, але при цьому дає змогу скинути зайву вагу і уникнути інших проблем, пов'язаних з надмірним споживанням калорій. Проте слід зазначити, що при недотриманні певних умов, це навпаки може призвести до збільшення ваги тіла людини (наприклад, див. аспартам)
  • Стоматологічна допомога. Наприклад, ксиліт володіє запобіжною дією, яка проявляється у перешкоджанні бактеріям в приєднанні їх до поверхні зуба, що запобігає утворенню зубного нальоту і врешті-решт руйнуванню зуба. Вуглеводи і цукри, зазвичай, прилипають до емалі зуба і бактерії можуть харчуватися цим джерелом їжі, що дозволяє їм швидко розмножуватися. В процесі споживання бактеріями цукру, вони ферментують вуглеводи до кислот, що веде до руйнування емалі зуба.[6]
  • Цукровий діабет — люди з діабетом мають проблеми з регулюванням їх рівня цукру в крові. Штучні підсолоджувачі є для них краще, ніж цукор. За обмеження ними споживання цукру через використання штучних підсолоджувачів, вони можуть насолоджуватися різноманітною дієтою. Крім того, деякі замінники цукру метаболізуються більш повільно, дозволяючи рівень цукру в крові залишається більш стабільним з плином часу.
  • Реактивна гіпоглікемія — у осіб з реактивною гіпоглікемією після швидкого поглинання глюкози в кров буде вироблятись надлишок інсуліну. Це змушуватиме їх рівень глюкози в крові падати нижче рівня, необхідного для належного функціонування тіла і мозку. У результаті, наприклад, хворі на цукровий діабет, повинні уникати споживання продуктів з високим глікемічним індексом (як білий хліб), тому часто хворі вибирають штучні підсолоджувачі в якості альтернативи.
  • Вартість — багато замінників цукру дешевші, ніж цукор. Альтернативні підсолоджувачі, часто мають низьку вартість через їх тривалий термін зберігання і високу інтенсивність солодкості. Це дозволяє зберігати продукти протягом тривалого часу.

Використання[ред.ред. код]

Підсолоджувачі використовуються для підсолоджування харчових продуктів, напоїв, лікарських засобів.

Широко використовуваними підсолоджувачами в харчовій індустрії є: аспартам, цикламат, сахарин, стевія, сукралоза, ацетат свинцю (свинцю (II) ацетат), ацесульфам калію та ін. Найбільш часто споживаними продуктами з альтернативними підсолоджувачами є дієтичні газовані напої, зернові вироби і десерти, такі як морозиво.

Список замінників цукру і їх відносна солодкість[ред.ред. код]

Природні замінники цукру[ред.ред. код]

Штучні замінники цукру[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Міністерство охорони здоров'я України Про затвердження Санітарних правил і норм по застосуванню харчових добавок (Розд. II, п. 17) N 222 від 23.07.96 м.Київ НАУ-Online
  2. Міністерство охорони здоров'я України Про затвердження Методичних рекомендацій "Періодичність контролю продовольчої сировини та харчових продуктів за показниками безпеки" (Методичні рекомендації, п.4.11.3) 02.07.2004 N 329
  3. Бальон Я.Г., Сімуров О.В. Синтез та біологічні властивості цукрозамінників // Вісник Черкаського університету Науковий журнал. 2007, Вип.87
  4. "Role of Sugar-Free Foods and Medications in Maintaining Good Oral Health". American Dental Assoiation. 2002-06-05
  5. Bradshaw, DJ; Marsh, PD (1994). "Effect of Sugar Alcohols on the Composition and Metabolism of a Mixed Culture of Oral Bacteria Grown in a Chemostat."
  6. Дорохович В.В. Дослідження впливу традиційних та нетрадиційних цукрозамінників на формування структури тістових мас і готових кексів для хворих на цукровий діабет // Прогресивні техніка та технології харчових виробництв ресторанного господарства і торгівлі Збірник наукових праць. — 2006, Вип. 2

Див. також[ред.ред. код]