Пікова дама
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
«Пікова дама» (рос. Пиковая дама) — опера П. І. Чайковского в 3-х діях, 7-ми картинах, лібретто М. І. Чайковского за мотивами однойменної повісті О. С. Пушкіна.
Опера написана в флоренції навесні 1890 року, перша постановка - 7 (19) грудня 1890 г. в маріїнському театрі у Петербурзі.
Зміст |
[ред.] Сюжет
[ред.] Дія перша
Картина перша. Літній сад у Петербурзі. Приятелі Сурін, Томський і Чекалінський розмовляють про Германа, який проводить ночі в картярському домі, але через бідність сам грати не може. Герман признається Томському у коханні до знатної незнайомки. Підходить Єлецький. Офіцери вітають його з наступним шлюбом. Князь показує свою наречену — це Ліза, яка з'явилася в саду разом із старою графинею. Герман впізнав в дівчині ту, кого кохає.
При зустрічі із Германом кожний, ніби передчуваючи свою долю, ціпеніє. Герман здається графині фатальним привидом. Томський заспокоює її. А провівши графиню, розповідає один пікантний епізод з її життя. Свого часу графиня, яку за красу називали в Парижі «московською Венерою», програла весь свій статок. Граф Сен-Жермен, ціною любовного побачення, назвав їй три карти, поставивши на які, вона повернула своє багатство. Згодом безпрограшні карти узнали від графині її чоловік і коханець. Але з'явився привид і попередив, що графиню чекає смертельний удар від третього, хто прийде взнати таємницю трьох карт. Безумна думка розкрити цю таємницю, розбагатіти і женитися на Лізі оволодіває Германом.
Картина друга. Кімната Лізи. Дует Лізи і Поліни змі- нюється сумним романсом, а потім веселою хороводною піснею. Залишившись одна, Ліза признається собі, що не князь Єлецький, а загадковий незнайомець із вогнем пристрасті в очах хвилює її серце.
У балконних дверях з'являється Герман. З відчаєм говорить він про своє кохання і благає про співчуття.Почувши голоси, в Лізину кімнату стукає графиня, Герман ховається. Поява графині знову нагадала йому про таємницю трьох карт.
[ред.] Дія друга
Картина третя. Маскарадний бал у домі петербурзького сановника. Три маски — Томський, Чекалінський і Сурін — вирішують пожартувати над Германом.
Ліза байдуже вислуховує освідчення Єлецького. Герман одержує від неї записку, де вона просить чекати її в залі. Офіцери підсміюються над бажанням Германа взнати таємницю трьох карт.
Починається вистава-пастораль про любов і вірність Прилепи і Миловзора. Після вистави Ліза віддає Герману ключі від спальні графині. На честь прибуття цариці Катерини звучить помпезний гімн.
Картина четверта. Будуар графині. Через потайні дверцята сюди проникає Герман. Йому здається, що він якоюсь таємною силою зв'язаний із графинею.
А ось і вона сама в оточенні приживалок. Незадо- волена балом, графиня згадує свою молодість і заспівує арію з опери Гретрі «Річард левове серце», яку з успіхом виконувала колись при дворі французького короля.
Поява Германа, його пристрасне прохання назвати три карти вражають графиню. Герман погрожує їй пістолетом. Від переляку графиня вмирає. Герман у відчаї, що не взнав карт. Зрозумівши страшний смисл слів Германа, Ліза проганяє його.
[ред.] Дія третя
Картина п'ята. У караульній кімнаті казарми Герман читає листа від Лізи. В його серці пробуджується жалість до неї.
У думках Герман повертається до смерті графині. В його хворобливій уяві постає її привид. Графиня називає йому три карти. «Трійка, сімка, туз!», — повторює Герман, поспішаючи в картярський дім.
Картина шоста. На набережній Зимньої Канавки Ліза чекає Германа. Вона впевнена, що він не злочинець, а «жертва випадку».
Герман одержимий однією ідеєю — виграти. Ліза вражена його безумством. Зрозумівши, що щастя вже не буде, вона кидаєтся в ріку.
Картина сьома. Картярський дім. Тут верховодить Томський. Всі веселяться. Лише Єлецький сумний: розладнався його шлюб із Лізою. Він прийшов сюди, щоб помститися Герману.
У розпалі гри приходить Герман. З дивною впевненістю він ставить на трійку сорок тисяч. Виграні гроші знову ставить на карту — цього разу сімка, і ще раз виграє. Страх оволодіває присутніми: «Сам чорт з тобою грає заодно». Герман у нервовому пориві звинувачує петербурзьке світське товариство.
З Германом грає Єлецький. Відкриваючи карту, Герман упевнений у перемозі. Але замість туза в його руках — пікова дама. Йому здається, що він упізнає в ній графиню.
Збожеволівши, Герман кінчає життя самогубством. Перед смертю його розум прояснюється, і Герман шепоче ім'я Лізи.
[ред.] Джерела
- А. Гозенпуд. Оперный словарь. — «Музыка», 1965
- сайт Національної опери України
- сайт «100 опер»
