Пінціо

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Вид на Пінціо з П'яцца дель Пополо.

Пінціо (італ. Pincio, лат. Mons Pincius) — римський пагорб, на північ від Квіринала, який не належить до семи класичних горбів Риму, хоча й охоплений Авреліанською стіною. Спочатку пагорб лежав поза обрисами античного міста, в період пізньої Республіки там зводилися великі вілли і сади (наприклад, Сади Лукулла, Сади Саллюстія, Помпея). Через безліч садів пагорб також називався collis hortulorum - пагорб садів. За часів Імперії пагорб увійшов в міські межі і став забудовуватися. Сьогоднішня назва пагорба походить від сімейства Пінціо, якому належали великі володіння на пагорбі. В епоху Відродження на пагорбі побудовано віллу Медічі, яку сьогодні займає Французька академія в Римі. Інший великий садовий комплекс - вілла Боргезе. Своє нинішнє планування навколо обеліска Адріана сади Пінціо отримали в епоху класицизму за проектом Джузеппе Валадьера. З пагорба, який довгий час служив центром французької громади Риму, відкривається вид на Марсове поле. З вершини влаштовані два монументальних спуски, з яких один веде з майданчика Наполеона на П'яцца дель Пополо, а другий, ще пишніший і іменований Іспанськими сходами, — від французької церкви Трініта деі Монті до Іспанської площі.


Посилання[ред.ред. код]

Pincius Mons на LacusCurtius (англ.) Координати: 41°54′42″ пн. ш. 12°28′47″ сх. д. / 41.91167° пн. ш. 12.47972° сх. д. / 41.91167; 12.47972