Пірникоза чорношия

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Пірникоза чорношия
Podiceps nigricollis nigricollis, забарвлення у період розмноження
Podiceps nigricollis nigricollis, забарвлення у період розмноження
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Інфратип: Хребетні (Vertebrata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Пірникозоподібні (Podicipediformes)
Родина: Пірникозові (Podicipedidae)
Рід: Пірникоза (Podiceps)
Вид: Пірникоза чорношия
Біноміальна назва
Podiceps nigricollis
Brehm, 1831
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Category:Podiceps nigricollis
EOL: 1049446
ITIS logo.jpg ITIS: 174485
Redlist logo v1223290225.gif МСОП: 144600
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 85099
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Podiceps nigricollis

Пірникоза чорношийний або норець чорношиїй (Podiceps nigricollis) — вид водоплавних птахів з родини пірникозових.

Зовнішній вигляд[ред.ред. код]

Розміром трохи менше пірникозу червоношию (довжина тіла 28—34 см). Навесні і влітку шия чорна, за очима пучки пір'я золотистого кольору, що стирчать назад і донизу. Взимку відрізняється злегка кирпатим темно-сірим дзьобом, сірої шапочкою, що заходить нижче рівня очей і сірою спереду шиєю. Птах, який пливе, тримає шию вертикально. У польоті видно темні кінці крил.

Поширення[ред.ред. код]

Гніздиться в Європі, середній і південній Азії, на більшій частині Африки, на півдні і південному заході США і на півночі Південної Америці. На півночі ареалу — перелітний птах.

Житла[ред.ред. код]

Гніздиться як окремими парами, так і в колоніях на різноманітних водоймах, на прольоті зустрічається навіть на гірських річках.

Поведінка[ред.ред. код]

Велику частину часу проводить на воді, на берег виходить рідко. При небезпеці воліє пірнати, а не злітати, хоча набагато легше, ніж інші пірникози, піднімається з води, і здатний здійснювати тривалі перельоти.

Харчування[ред.ред. код]

Харчується в основному водними безхребетними.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Беме Р., Динець В., Флінт В., Черенков А. Птахи (Енциклопедія природи Росії). ABF, Москва, 1996, 430 с.

Посилання[ред.ред. код]