Пірокластичний потік
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Пірокластичний потік (від грец. πῦρ — «вогонь» і κλαστός — «зламаний») — потік гарячих вулканічних газів та скельних уламків (тефри), що є типовим результатом деяких типів вулканічних вивержень і рухається з великою швидкістю (зазвичай біля 700 км/год)[1]. Температура газів може досягати біля 1000 °C. Такі потоки зазвичай рухаються униз з вулканійної вершини і часто можуть розходитися на кілька потоків, залежно від рельєфу місцевості. Швидкість залежить від щільності потоку та куту нахилу поверхні.
Посилання [ред.]
 |
ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Pyroclastic flow |
