Пірокластичні породи

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Працівник USGS досліджує пірокластичний потік, що зійшов з вулкану Сент-Хеленс.

Пірокластичні породи або пірокласти (від грец. πῦρ — «вогонь» і κλαστός — «зламаний»)  (рос. пирокластические горные породы, пирокласты; англ. pyroclastic rocks; нім. pyroklastische Gesteine n pl, Pyroklasten m pl, Pyroklastika f pl )— уламкові гірські породи, що складаються переважно з вулканічних матеріалів. Якщо вулканічний матеріал відклався в результаті механічної дії, наприклад відру або води, він має назву вулканокластичного. Матеріал, асоційований з вибуховою вулканічною активністю (тефра), зокрема плініанським, кракатауським або фреатомагматичним виверженням, зазвичай відкладається у вигляді попілу, лапілі, бомб або блоків, що викидаються вулканом та змішуються з материнською породою. Пірокластичні породи можуть складатися уламками різного розміру, від великого агломерату до дрібного попілу і туфу. Однією з найбільш видовищних форм пірокластичних відкладень є ігнімбрити, відкладення високотемпературної газово-попілової суміші в результаті пірокластичного потоку.

Після відкладення пірокластичні породи або спікаються, як це має місце у випадку ігнімбриту, або зазнають діагенезу.

Посилання[ред.ред. код]

  • Blatt, Harvey and Robert J. Tracy (1996) Petrology: Igneous, Sedimentary, and Metamorphic, W.H. Freeman & Company; 2nd ed., pp. 26-29; ISBN 0-7167-2438-3

Література[ред.ред. код]