Піроп

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Агрегат піропу..

Піроп (рос. пироп, англ. pyrope, Bohemiangarnet, vogesite; нім. Ругор m) – розповсюджений мінерал класу силікатів групи ґранатів, магніїсто-глиноземистий силікат острівної будови.

Загальний опис[ред.ред. код]

Формула: Mg3Al2[SiO4]3. Звичайні домішки: Mn, V, Ti, Cr, Fe та ін. Сингонія кубічна. Гексоктаедричний вид. Спайність відсутня. Утворює округлі зерна 5–7 мм, рідко – кристали. Густина 3,5-3,8. Твердість 6,5-7,5. Колір червоний, чорний. Блиск скляний до смоляного. Прозорий до напівпрозорого.

Зустрічається в еклогітах, метаморфізованих серпентинітах та інших породах, багатих на магній, кімберлітах, перидотитах, піроксенітах, рідше у магматичних породах.

Використовують у ювелірній справі. Дрібні непрозорі кристали використовуються як абразиви.

Знахідки: Подседліце, Трешебеніце, Меруніце (Чехія), Трансвааль (ПАР), Гарнет-Рідж (шт. Арізона, США), Респ. Саха (РФ).

Від грецьк. “піропос” – подібний до вогню (A.G.Werner, 1803).

Син. – ґранат богемський, ґранат червоний, ґранат магнезіально-глиноземистий, карбункул, рубін капський (арізонський, богемський).

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]