Піротин

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Піротин
NiAs structure of basic pyrrhotite-1C

Піротин (рос. пирротин, англ. pyrrhotite, pyrrhotine, magnetic pyrites; нім. Pyrrhotin n, Pyrrhotit m) – мінерал, сульфід заліза координаційної будови.

Син. – колчедан магнітний, магнетопірит, піротит.

Зміст

Склад і властивості [ред.]

Формула: Fe1-nS. n = 0-0,11. Містить (%): Fe – 63,53; S – 36,47. Домішки: Cu, Ni, Co.

Сингонія моноклінна і гексагональна. Дигексагонально-дипірамідальний вид. Штучні модифікації – ромбічна і низькотемпературна гексагональна. Форми виділення: таблитчасті, рідше стовпчасті, пірамідальні кристали, зливні маси, розетки, агрегати.

Густина 4,58-4,65. Твердість 3,5-5,0. Колір бронзово-жовтий. Блиск металічний. Риса сірувато-чорна. Непрозорий. Злам нерівний до напівраковистого. На повітрі тьмяніє. Крихкий. Добрий провідник електрики. Магнітний. Переважно магнітний. Дуже поширений мінерал гіпогенних родовищ.

Поширення [ред.]

Зустрічається в родовищах, пов’язаних з основними виверженими породами. Також відомий у контактово-метасоматичних, гідротермальних і дуже рідко осадових утвореннях. Використовують у хімічній промисловості. Родовища: Боденмайс (Баварія, ФРН), Гундгольмен і Івеланд (Норвегія), Тунаберґ (Швеція), Оутокумпу (Фінляндія), Геря (Румунія), Риф Меренського (ПАР). В Україні знайдений на Поділлі, у Подніпров’ї. Від грецьк. “пірротес” –вогняно-червоний (J.F.A.Breithaupt, 1835).

Різновиди [ред.]

  • моноклінний (природний П. з вмістом сірки 51,5-54,5 ат.%. Феромагнітний. Зустрічається разом з гексагональним П., утворюючи в ньому пластинчасті виділення і тонкі прожилки),
  • П. нікелистий,
  • П. стибіїстий (брейтгауптит, NiSb),
  • α-піротин (синтетичний піротин ромбічної сингонії),
  • β-піротин (1. Інша назва піротину; 2. Синтетична низькотемпературна гексагональна модифікація піротину).

Див. також [ред.]

Література [ред.]

Посилання [ред.]

Отримано з http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Піротин&oldid=12322877