Піроцький Федір Аполлонович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Піроцький Федір Аполлонович
Pirotsky.jpg
Народився 17 лютого (1 березня) 1845(1845-03-01)
Лохвиця
Помер 28 лютого (12 березня) 1898(1898-03-12) (53 роки)
Цюрупинськ
Місце проживання Київ, Санкт-Петербург
Національність українець
Alma mater Михайлівська військова артилерійська академія
Відомий завдяки: перший у світі трамвай на електричній тязі

Піроцький Федір Аполлонович (* 17 лютого (1 березня) 1845(18450301), Лохвиця, Полтавська область або Сенча — † 28 лютого (12 березня) 1898, Олешки, тепер Цюрупинськ, Херсонська область) — український інженер, винахідник першого у світі трамваю на електричній тязі.

Біографія[ред.ред. код]

Народився у колишньому сотенному містечку Сенча Лохвицького повіту Полтавської губернії в дворянській (козацького походження) родині військових лікарів.

Закінчив Костянтинівський кадетський корпус і Михайлівську військову артилерійську академію (1866) і проходив артилерійську службу в Києві. Тут подружився з відомим вченим-електротехніком Павлом Яблочковим.

1871 — повернувся в Санкт-Петербург, працював у відділі технічних звітів і кошторисів Головного артилерійського управління.

Виявив себе здібним винахідником (серед інших винаходів — новий тип доменних печей).

1874 — почав електротехнічні експерименти на "Волковському полі" у Санкт-Петербурзі. Розробив проект машини змінного струму та системи передачі електроенергії через залізний дріт, закріплений телеграфними ізоляторами на дерев'яних стовпах. Зворотним провідником була земля.

1875 — на ділянці Сестрорецької залізниці запустив вагони на електричній тязі. Було електрифіковано майже одну верству шляху. У його конструкції рейки були підключені до генератора Грема. Обидві вони були ізольовані від землі.

1880 — зробив спробу модернізувати міські двоповерхові трамваї на кінній тязі (конку), перевівши їх на електричну тягу. 3 вересня (22 серпня) електричний трамвай почав перевозити жителів Санкт-Петербурга ділянкою колії довжиною 85 метрів, збудованої на території Рождественського вагонного парку. Цей експеримент тривав до 28 (16) вересня 1880 року. На заваді втіленню електричного трамваю в Петербурзі стала протидія зацікавлених осіб. Підприємці, які вклали великі капітали в конку, що ще не окупилися, перешкодили практичному здійсненню проекту Піроцького. Натомість на Заході протягом 5 наступних років усі трамвайні лінії будували за схемою Піроцького.

Спираючись на публікаціях Піроцького, фірма Siemens & Halske ще 1879 року продемонструвала на берлінській виставці невеличкий "потяг" з окремим локомотивом і двома невеликими причепними пасажирськими платформами. У цей час Карл Генріх фон Сіменс працював у Росії і часто спілкувався з Піроцьким, зацікавившись його дослідами.

1881 — брати фон Сіменс відкрили в Берліні першу постійну електричну трамвайну лінію. У Російській імперії електричний трамвай почав регулярну роботу лише 1892 року. Це сталося в Києві заходами Аманда Струве та Василя ПервенкаМоскві електричний трамвай запрацював 1899 року, а на вулицях Петербурга — 1907-го).

Тим часом Піроцький повернувся на службу артилерійським офіцером, і невдовзі був переведений до Івангородської фортеці Варшавського військового округу.

Як винахідник, серед усього іншого, він проклав перший підземний електричний кабель в Санкт-Петербурзі для передачі електроенергії від гарматного ливарного заводу до Артилерійської школі (1881). Так само був автором проекту централізованої підземної міської електромережі, запропонував нові конструкції металургійних, домашніх і пекарних печей. Зробив багато винаходів у інших галузях - будівництві гідроелектростанцій, електричному освітленні, зв'язку, артилерійській і ракетній техніці.

1888 — вийшов у відставку в званні полковника і виїхав в Україну (село Маслівка Олешківського повіту, де успадкував маєток від дядька). Втім, інші претенденти на маєток невдовзі відсудили його в Піроцького, скориставшись розбіжностями в написанні його прізвища в документах.

Решту життя Піроцький провів у місті Олешки — за однією версією, у військовому пансіонаті [1], за іншою — в готелі "Афіни" [2].

Після його смерті, щоби оплатити похорон, довелося продати особисте майно Піроцького.

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Ржонсницкий Б.Н. Ф.А.Пироцкий и его работы в области электротехники. — Известия АН СССР. Отделение технических наук. №3. 1951. С. 430
  • Ржонсницкий Б.Н. Фёдор Аполлонович Пироцкий. — М.-Л.: Госэнергоиздат, 1951
  • Ржонсницький Б.М. Ф.А.Піроцький. Винахідник трамвая. — К.: Держтехвидав Украïни, 1951