Пірсинг

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Пі́рсинг (англ. piercing) — вид боді-арту, що зазвичай полягає у проколюванні ділянок тіла з метою фіксації прикрас та/або інших елементів у каналах що утворилися.

Історія[ред.ред. код]

Історія модифікацій людського тіла шляхом створення проколів у декоративних та культово-обрядових цілях, сягає своїми коренями самих зародків людської культури. У тій чи іншій формі пірсинг існував та продовжує існувати в усіх кутках земноі кулі, що підтверджує зокрема найдревніше, з досі знайдених муміфікованими у льодовиках людей, на тілі якого було знайдено пірсинг вуха. У стародавніх єгиптян, пірсинг носив соціальну функцію, слугуючи класовим маркером, який визначав приналежність власника пірсингу до певного соціального шару, так пірсинг пупка серед єгиптян у той час мали право носити лише представниці аристократії. У корінного населення Північної та Південної Америки, окрім соціальної — проколи вух могли бути не лише прикрасою, а й символізувати приналежність до певного клану, роду чи племені, пірсинг грудей та геніталій відігравав релігійну, культову функцію і допомагав при спілкуванні носіїв пірсингу з надприродним. Таким чином проколювання тіла у індіанців не завжди закінчувалося фіксацією прикрас, а інколи навіть було надзвичайно болісним як у випадку зі знаменитим обрядом Танець Сонця, забороненим у свій час більшістю північно-американських урядів. У армії Римської імперії, зокрема серед центуріонів — тілоохоронців Юлія Цезаря, пірсинг сосків був ознакою мужності і використовувався воїнами для закріплення їхніх тунік.

Антропологічний Контекст[ред.ред. код]

Як будь-який прояв культурної неоднорідності, пірсинг слугує культурним кодом, що автоматично виокремлює носія пірсингу з інформаційного поля представників масової культури, як вже більше не «свого» та так само автоматично ідентифікує (у очах оточення) його з представниками груп, часто маргіналізованих мейнстримовим суспільством (домінантною культурою), для яких подібні ознаки є типовими. Таким чином, ми можемо говорити про субкультуру носіїв пірсингу на основі спільності їх захоплення та відокремлюючих рис. До того ж, як правило, пірсинг є лише одним з елементів субкультури, зазвичай молодіжної субкультури наряду з цілим комплексом інших ознак, що становлять культурний код відокремлюючий та власне створюючий цю групу.

Більшість людей суспільства не асоціюють пірсинг із класичним носінням сережок. І хоч пірсинг та сережки у вухах чоловіків дуже популярні серед знаменитостей, ця мода поки що не знайшла загального визнання на Заході. Можливо тому, що пірсинг досить довго був розпізнавальною ознакою в'язнів, членів банд мотоциклістів, рокерів-панків та гомосексуалістів-садомазохістів. Фактично, проколювання ділянок тіла асоціюється у багатьох зі збоченнями та бунтом і тому чимало людей вважає, що цей спосіб прикрашатися скандальний і огидний.[1]

Види пірсингу[ред.ред. код]

Кільця, штанги та тунелі для пірсингу

Кожен вид та місце пірсингу здатні нести у собі певну семіотику, тому обираючи їх будьте уважними та проконсультуйтесь з професійним пірсером з цього приводу.

Для зручності користування майстрами пірсингу та клієнтами існує поділ пірсингу на різні види.

За глибиною пірсингу:
  • Поверхневий;
  • Глибокий;
За кількістю проколів:
  • Одиночний;
  • Множинний;
За анатомічною частиною тіла, в якій зроблено пірсинг:
  • Голови та шиї;
  • Тулуба;
  • Кінцівок верхніх та нижніх;
  • Статевих органів та промежини;
За статевою приналежністю пірсинга:
  • Чоловічий;
  • Жіночий;
  • Пісринг унісекс;
За часом наявності прикраси у каналі:
  • Постійний (перманентний);
  • Тимчасовий;

Крім того, існують назви окремих видів пірсингу, що дозволяють створити їх алфавітний поділ.

Варіанти пірсингу вуха
  • Пірсинг вух. Найбільш розповсюджений вид пірсингу, у Європі нового часу довго робився лише жінками. У моряків царської Росії прокол мочки вуха символізував перетин моряком екватору. Середній період заживання мочки вуха за відсутності ускладнень 1-2 тижні, середній період заживання каналів у хрящях та трагусі — до 2 місяців. Больові відчуття у людини при цьому виді пірсингу практично відсутні.
Пірсинг язика
  • Пірсинг губ та язика. Завдяки швидкій регенерації тканин ротової порожнини, подібні проколи заживають в середньому за 1-2 місяці. У цей час бажано вживати рідку їжу та не вживати продуктів, що можуть викликати подразнення проколу — занадто холодне чи гаряче, алкоголь, тютюн, гостре, кисле, тверде, особливо у перші 2 тижні. Варто також зазначити що перші 3-4 дні після проколу у людини може серйозно змінюватися дикція. При недотриманні санітарних норм та правил безпеки, можливі серйозні ускладнення викликані запальними процесами та набряками у ротовій порожнині, що здатні перекривати дихальні шляхи та становити серйозну небезпеку для вашого життя. Переконайтеся, що усі гігієнічні норми були дотримані, а місце проколу та зафіксована прикраса були вибрані з урахуванням вашої анатомії.
  • Пірсинг сосків. Пірсинг сосків заживає в середньому 3-6 тижнів і за широко розповсюдженим повір'ям робить нервові закінчення у цій ділянці значно чутливішими. Сам по собі пірсинг сосків ніяк не впливає на лактацію, проте майбутній годуючій матері слід проконсультуватися з пірсером стосовно місця проколу, а після того, як прокол зроблено, перевіритись у лікаря. Для осіб, які займаються травматичними видами спорту або ділянка соска знаходиться в постійному контакті з зовнішнім середовищем з інших причин, бажане нанесення пластира на сосок на час, коли вірогідність ушкодження зростає.
  • Брови. Під ділянкою брів у кожної людини розміщена велика кількість нервових закінченнь. Саме тому цей вид пірсингу зазвичай є доволі болісним і складним у виконанні оскільки пошкодження нервів — що може статися якщо пірсинг виконується непрофесіоналом, неминуче призведе до серйозних ускладненнь — до втрати зору. Однак якщо пірсинг виконується сертифікованим майстром подібні проблеми дуже малоймовірні. Заживає пірсинг брів у середньому за 1 місяць.
    Пірсинг носа
  • Ніс. Пірсинг носа личить не всім, добре задумайтесь перед тим як на нього наважитись. Пам'ятайте також що пірсинг середньоі стінки носа вимагає досвіду та високого професіоналізму майстра. Заживає пірсинг носа в середньому за 2-3 тиждні.
  • Пупок. В останні роки цей вид пірсингу набув такої широкої розповсюдженості серед зірок естради та шоу-бізнесу, що серед самих адептів пірсингу почав часто асоціюватися з повним несмаком. Після пірсингу пупка варто обмежити кількість фізичних вправ, особливо пов'язаних з навантаженням на м'язи живота. Заживає він доволі довго — 2-7 місяців і є найбільш піддатливим до запальних процесів.
Пірсинг зовнішніх статевих губ
  • Пірсинг геніталій. Для більшості людей є абсолютно очевидним, що геніталії — та частина людського тіла яку, якщо ви наважилися прикрасити пірсингом, абсолютно необхідно довірити сертифікованому професіоналу.
    Пірсинг внутрішніх статевих губ
    • Жінки зазвичай вдаються до пірсингу геніталій для того, щоб зробити власні сексуальні відчуття яскравішими. У першоу чергу це стосується пірсингу клітора та навколишньої ділянки, меншою мірою — пірсингу статевих губ.
Принц Альберт
Пірсинг вуздечки
    • Серед чоловічих проколів геніталій найбільшої відомості безперечно набув «Принц Альберт» — вид пірсингу при якому елементи використаної прикраси, як правило кільця, проходять через уретру. Також розповсюдженими є проколи крайньої плоті, головки статевого члена у варіаціях, мошонки, та вуздечки.

Чи пірсинг безпечний?[ред.ред. код]

Певна кількість лікарів-практиків вважають, що не завжди. Часто небезпека пов'язана з тим, що проколювання ділянок тіла здійснюється самотужки або так званими фахівцями, які навчилися цієї справи від друзів, з журналів чи відео і їм бракує підготовки. Тому вони, буває, не дотримуються правил гігєни і недостатньо знають анатомію. А це серйозна проблема, адже проколом невідповідного місця можна спричинити надмірну кровотечу або ж завдати довгочасної шкоди ураженням віповідного нерва.

Існує також небезпека зараження через нестерильні інструменти гепатитом, СНІДом, туберкульозом та правцем. Лікарі вважають, що проколювання носового чи вушного хрящів набагато небезпечніше за проколювання мочки вуха, оскільки в разі інфекції можна цілковито втратити верхню ділянку вушного завитка. Тоді як вставляння цвяшків у ніс може призвести до інфекції, котра легко передається у мозок через сусідні кровоносні судини.[2]

Ротовий пірсинг може призвести до втрати чутливості язика, смакових властивостей, тривалої кровотечі, надщерблення зубів, посиленого слиновиділення, пошкодження ясен, дефектів мовлення, а також до проблем з диханням, пережовуванням та ковтанням.[3]

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  1. Пробудись! 22 березня 2000 р. с. 13
  2. Бюлетень the American Academy of Facial Plastic and Reconstructive Surgery
  3. The American Dental Association