Пірс (модуль МКС)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Стикувальний відсік-модуль «Пірс» (СО1)

Стикувальний відсік-модуль «Пірс» (рос. Стыковочный отсек-модуль «Пирс», СО1) (індекс:240ГК, заводський № 1)  — один з модулів російського сегмента Міжнародної космічної станції. Призначений для використання як додатковий порт причалювання пілотованих і вантажних кораблів типу «Союз» і «Прогрес» та забезпечення виходу космонавтів у відкритий космічний простір з російського сегмента станції. Запущено 15 вересня 2001, розпочав роботу в червні 2002 року[1]. У середині 2013 року планувалось затоплення.

Історія[ред.ред. код]

Виготовлення СО1 «Пірс» почалося в РКК «Енергія» у 1998 році. У квітні 1999 року журналістам продемонстрували готовий корпус льотного СО1. Наприкінці 2000 року складання відсіку було завершене. У січні 2001 року в РКК «Енергія» почалися заключні випробування корабля-модуля «Прогрес М-СО1». Вони завершилися наприкінці червня 2001 року і 16 липня відсік, що отримав до того часу найменування «Пірс», був доставлений з РКК «Енергія» на космодром Байконур.

На Байконурі СО1 «Пірс» помістили в МІК 254, де проходять передстартову підготовку всі модулі і кораблі для МКС. Там пройшли заключні операції з СО1. На ньому встановили всі системи, агрегати та блоки. 16 серпня його розмістили у вакуумній камері корпусу 254 для перевірки на герметичність. Потім пройшли комплексні електричні випробування. Під час яких було виявлено 9 зауважень до елементів корабля і 31 до збірок. Всі вони були закриті. Єдиним зауваженням, яке висловило НАСА, був підвищений рівень шуму всередині відсіку: замість належних за вимогою SSP 50094 60 дБ, рівень безперервного акустичного шуму в модулі «Пірс» становив близько 70 дБ (у відсіку працюють три вентилятори). Група з акустики НАСА, проте, вирішила, що умови по шуму прийнятні, проте екіпажу дозволено безперервно перебувати у відсіку не більше двох годин.

Після заправки корабля-модуля компонентами палива його перевезли в МІК на другому майданчику Байконура, де пройшла стиковка «Прогресу М-СО1» з «Союз-У» № 677. Вранці РН «Союз-У — Прогрес М-СО1» вивезли на стартовий комплекс першого майданчика і встановили на пускову установку.

У ході передстартової підготовки була виявлена несправність в системі управління РН «Союз-У». Після заміни несправних приладів на стартовому майданчику пройшли повторні генеральні випробування носія, що підтвердили нормальну роботу апаратури системи управління[2].

Підготовка до відстикування[ред.ред. код]

16.02.2012 о 18:31 (за московським часом) космонавти Олег Кононенко і Антон Шкаплеров вийшли у відкритий космос. Бортінженери виконали перенесення 40-метрової вантажний стріли ГСтМ1 зі стикувального відсіку «Пірс» та установку її на малому дослідному модулі «Пошук». Ця операція проводиться з метою звільнити від корисного устаткування модуль «Пірс», щоб почати нове будівництво МКС, на місце модуля «Пірс» планується пристикувати багатофункціональний лабораторний модуль «Наука». Вся позакорабельна діяльність зайняла 6 годин і 15 хвилин[3][4].

Параметри[ред.ред. код]

Основні технічні характеристики[5] :

параметр значення
Маса при запуску, кг 4353
Маса на орбіті, кг 3580
Резервна маса вантажів, що доставляються, кг 800
Висота орбіти при складанні, км 350-410
Робоча висота орбіти, км 410-460
Довжина (зі стикувальним агрегатам), м 4,91
Максимальний діаметр, м 2,55
Обсяг герметичного відсіку, м3 13

Службові системи модуля:

  • Система терморегулювання;
  • Система зв'язку;
  • Система управління бортовим комплексом;
  • Пульти контролю та управління службовими системами;
  • Телевізійна й телеметрична системи.

Цільові системи модуля:

  • Пульти управління шлюзування;
  • Два блоку сполучення, що забезпечують шлюзування двох членів екіпажу;
  • Два люки для виходу у відкритий космос діаметром 1000 мм;
  • Активний і пасивний стикувальні вузли.

Галерія[ред.ред. код]

Виноски та джерела[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]