Пірін

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Найвища гора Піріну — Віхрен (вид з півночі, з сідловини Премката)

Пірін — гірська система в Болгарії, є частиною Ріло-Родопського гірського масиву. Найвища гора Віхрен (2914 м). Стара римська назва масиву — Орбелус, тобто білосніжний. Традиційно вважається, що сучасна назва походить від слов'янського бога Перун (Перін), повелителя блискавок та грому. Проте наукові дослідження вказують, що назви Пірін й Перун збігаються випадково, а слово Пірін походить від тракійського «перінтос», що означає скеля.

Розташування, склад й границі[ред.ред. код]

Пірін є другим за висотою гірським пасмом в Болгарії після Ріли (2925 м), а серед європейських гір займає шосте місце. Пірін є порівняно невеликою гірською системою із площею 2585 км². Середня висота — 1033 метри. Пірін розташований в південнозахідній частині країни між долинами рік Струма и Места, між 41,2 и 41,9 градусами північної широти. На півночі границя з масивом Ріла проходить по сідловині Предел (1142 м), а на півдні — по Парильській сідловині (1170 м), яка відділяє Пірін від гірського району Славянка. Відстань між цими двома точками з північного заходу на південний схід становить 60 км. На схід розташовані гори Родопи, а на захід — Влахіната, Малешевські й Огражданські гори.

З чисто наукової (географічної і геологічної) точки зору Пірін розділений на три частини — північний, середній та південний, неоднакові як за своєю висотою, так і різні за атракційною вагою.

  • Північний Пірін найвища і найбільша частина гір. Займає 74% площі усієї гірської системи, і тягнеться на 42 км, від сідловини Предел на півночі до Тодорової галявини на півдні. Також найбільш відвідувана, через свій суто альпійський характер, велику кількість озер, а також розвинену мережу притулків. Тут розташована і найвища вершина Піріну — Віхрен.
  • Середній Пірін найменша за площею (7%) і найкоротша за протяжністю (7 км) частина, простягається від Тодорової галявини до Попових ливад. Найвища вершина — Ореляк (2099 м). На ній встановлено телевізійну вежу.
  • Південний Пірін найнижча частина, займає 19% площі і тягнеться на 19 км. Найвища точка — Свещнік (1975 м). Відвідується слабко, бо немає туристських притулків. Щільно вкритий широколистяними і хвойними лісами.

Геологія та рельєф[ред.ред. код]

За геологічною структурою Пірін складається з гранітного ядра (загальною поверхнею 62%) вкритого древніми метаморфічними породами. Сформувався в третичний період, чергуючи часи росту із відносно спокійними періодами. Оледеніння відбувалося на початку четвертичного періоду. Вважається, що було навіть два періоди оледеніння, під час яких нижня лінія льоду досягала 2,200-2,300 м. Ці оледеніння прозвели до часткового руйнування гранітних піків і поступово сформували альпійські хребти, моренні поля та вертикальні стіни, що обриваються униз. Під час цього періоду гранітні піки зменшилися і поступилися теперешнім найвищим мармуровим пікам, завдяки особливостям льодової ерозії мармуру. В ложах льодовиків залишилися числені гірські озера.


Посилання[ред.ред. код]