Піски (Городоцький район)
| село Піски | |
|---|---|
| Країна | |
| Область | |
| Район/міськрада | Городоцький район |
| Рада | Великолюбінська селищна рада |
| Код КОАТУУ | 4620955304 |
| Картка на сайті ВР | картка |
| Село Піски на мапі Городоцького району | |
| Основні дані | |
| Засноване | 1450 року |
| Населення | 56 |
| Площа | 0,911 км² |
| Густота населення | 61,47 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 81555 |
| Телефонний код | +380 3231 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°40′47″ пн. ш. 23°42′59″ сх. д. / 49.67972° пн. ш. 23.71639° сх. д.Координати: 49°40′47″ пн. ш. 23°42′59″ сх. д. / 49.67972° пн. ш. 23.71639° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
278 м |
| Водойми | р.Верещиця |
| Відстань до обласного центру | 30 км |
| Відстань до районного центру | 15 км |
| Найближча залізнична станція | Поріччя-Задвірне |
| Відстань до залізничної станції | 1 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 81555, Львівська обл., Городоцький р-н, смт. Великий Любінь, тел. 24-229 |
| Карта | |
|
|
|
Піски́ — село в Україні, Городоцькому районі Львівської області. Населення становить 56 осіб за переписом 2005 року. Орган місцевого самоврядування - Великолюбінська селищна рада. Біля села зі західної сторони протікає річка Верещиця, яка впадає у Дністер.
Зміст |
Історія села [ред.]
Село Піски засноване 1450 року.
Село розташоване на невисокому розлогому пісчаному пагорбі, звідки й походить назва села. Зі всіх сторін село оточують торфовища. Колись це була болотяна місцевість, зараз ця довколишня територія осушена міліорацією і на цих лугах випасають худобу. Із західної сторони села протікає річка Верещиця, через неї бетонний міст веде у сусіднє село Поріччя. Зі сходу на відстані півкілометра знаходиться невеликий ліс Дубрівка, а за ним через поле великий ліс.
У центрі села знаходиться маленький старий цвинтар, на якому залишилося лише декілька пам'ятників, які про нього нагадують. Місце під новий цвинтар було виділено у південно-східній частині пісчаного пагорбу. Пізніше він був розширений, так як місця для захоронень стало не вистачати (все-таки 4 села хороняться на цьому одному цвинтарі). Зараз на одне село стало менше, так як у селі Косівець побудували церкву і зробили свій цвинтар.
У селі зараз є дві церкви - УАПЦ і УГКЦ, які знаходяться по обидва боки від старого цвинтаря.
З розповідей старожилів, колись у селі було всього лише три господарі - Ковч, Пак і Федишин. До тих, в кого було багато землі, наймалися на роботу люди з інших сіл. Платили вони їм за їх роботу по-різному, в більшості випадків землею, на якій вони потім будували собі хату і так вкорінювалися у селі. У такий спосіб село розросталось. Частина господарств у селі з'явилися через родичів господарів, яким вони виділяли частки землі для будівництва. Зараз у селі близько 25 господарств.
Історія церкви [ред.]
Згідно з розповідями старожилів, колись давно люди хотіли побудувати церкву, поїхали возами в ліс за деревом, а як вже верталися назад з возами наповненими деревом, то коні зупинилися у Пісках, що вони тільки не робили, а коні як стали каменем так з цього місця і не зрушили. Тоді подумали люди що це знак Божий, вивантажили дерево з возів і побудували на цьому місці церкву. Так і постала у селі Піски церква, яка також обслуговувала вірян з довколишніх сіл Поріччя, Косівець, Бірче і хутора Підверець.
Під час II світової війни у 1944 році стара дерев'яна церква згоріла. До 1964 року відправляли у хаті священика, яка була спеціально побудована таким чином, що її менша половина служила житлом для священика, а більша половина була облаштована під храм для служіння. Через відмову священика увійти до складу московської православної церкви, церковний храм у селі Піски було закрито, а священик був змушений виїхати. З цього часу громада села Піски свої духовні потреби справляла у селі Чуловичі.
У ???? році церкву підпалили місцеві парубки разом з приїзджими зі Львова, які часто полюбляли грати у футбол на церковному подвір'ї. Згорів дерев'яний дах і ґанок.
У 1986 році на руїнах церкви було знято епізод до фільму "Державний кордон: Фільм 6 - За порогом перемоги", прем'єра якого на телеекранах в СРСР відбулася 27 травня 1987 року. Події фільму відбуваються в Західній Україні в 1947 році, де продовжують боротися за незалежність України повстанські загони ОУН-УПА. Оскільки борці за волю України змальовані у фільмі з негативної сторони, зараз цей фільм заборонений для перегляду в Україні.
У 1989 році взялися за відбудову храму у с. Піски. У цьому ж році храм було освячено на празник Івана Золотоустого 26 листопада 1989 року. Так у селі Піски було відновлено Українську Автокефальну Православну Церкву св. Івана Золотоустого.
Десь за два тижні до празника була спроба захопити храм греко-католиками, які таємно відокремилися від громади і разом на чолі з відомим на той час Іваном Гелем намагались зробити його греко-католицьким. Деякий час люди трималися разом, але потім все-таки розділились. Окупація Західної України Польщею і насильницька католізація українських земель таки дали свій внесок у свідомість людей.
У 2011 році в листопаді 26 на празник село Піски відвідав Митрополит Львівський УАПЦ Макарій, який відправив Архиєрейську Літургію з нагоди свята і здійснив освячення оновленого храму УАПЦ св. Івана Золотоустого. Два роки до того було закінчено внутрішній розпис церкви, а цього року було повністю оновлено зовнішній фасад церкви. На вході до храму збудовано величні арочні ворота.
Частина людей, які відокремилися від громади УАПЦ на початку 1990-их рр., сформували греко-католицьку громаду, у якої не було свого храму, тому відправляли спочатку на дорозі біля церкви, а потім перейшли на місце спаленої старої деревяної церкви, де у 2000 році побудували свій храм.
Галерея [ред.]
Посилання [ред.]
| Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
|
|||||||||||
