Пісня льоду та полум'я

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Назва "Пісня Льоду та Полум'я"
GRRM 2011 Shankbone.JPG
Джордж Реймонд Ричард Мартін
Автор Джордж Реймонд Ричард Мартін
Назва мовою оригіналу A Song of Ice and Fire
Країна США США
Мова англійська
Серія Пісня Льоду та Полум'я
Жанр епічне фентезі
Видавництво
Публікація 1996 — по даний час

«Пісня Льоду та Полум'я» (англ. A Song of Ice and Fire) — це серія епічних фентезі-романів відомого американського письменника і сценариста Джорджа Реймонда Ричарда Мартіна. Мартін почав писати цю серію в 1991 році. Спочатку вона задумувалася як трилогія. Потім автор зрозумів, що жодна з задуманих ним книг не влазить в один том і тому вирішив розділити кожну з них на дві. Між першими 3 та наступними планувався проміжок в 5 років сюжетного часу події яких мали згадуватися в наступних 3 книжках, однак під час написання 4 тому Мартін зрозумів, що ці спогади займають забагато місця і вирішив написати ще й сьому книжку. Зараз серія має п'ять опублікованих томів, і ще два знаходяться в проекті. У серії також доступні три повісті-приквели, серія повістей, що містять додаткові сцени до основних творів, ще кілька знаходяться в планах. Один з цих додаткових романів був удостоєний Премії Г'юґо. Серія перекладена 18 мовами [1], а четвертий том увійшов до списку бестселерів The New York Times. У цілому, серія налічує 2,2 мільйона проданих копій тільки в США [2].

Джерело натхнення[ред.ред. код]

За признанням Мартіна, одним із головних джерел його натхнення для написання «Пісні Льоду та Полум'я» став цикл «Прокляті королі» Моріса Дрюона, семитомна сага про династичну боротьбу за французький престол на початку XIV ст., яка спричинила Столітню війну.[3]

Короткий опис[ред.ред. код]

Дія епопеї «Пісні Льоду та Полум'я» відбувається у псевдоісторичному світі, найбільш близькому до Середньовічної Європи XV століття («Війни Червоної і Білої троянд»). Основним місцем дії є материк Вестерос, але також і велика земля на схід, відома під назвою Ессос [4]. Більшість персонажів  — люди, але по ходу розвитку розповіді серії нам представляють і інші раси, такі як холодні і жорстокі Інші з далекої Півночі чи останні з драконів зі Сходу. В оповіданні три основні сюжетні лінії: хроніки династичної громадянської війни за контроль над Вестеросом між кількома сім'ями; зростаюча загроза від Інших, які мешкають за величезною крижаною Стіною, яка є північним кордоном Вестеросу; подорож Дейєнеріс Таргарієн, вигнаної дочки короля Ейєріса Таргарієна, який був убитий в ході іншої громадянської війни за 15 років до цих подій (Війна узурпатора). Дейєнеріс зараз шукає спосіб повернутися в Вестерос і пред'явити свої права на трон. У міру того як дія розвивається, всі три лінії оповіді стають тісно пов'язаними і залежними одна від одної. Розповідь ведеться від третьої особи, оповідь бачиться нам з точок зору деяких персонажів. До кінця четвертого тому таких героїв було 25, включаючи вісьмох, які з'являються тільки один раз. Зростаюча популярність серії призвела до того, що телекомпанія HBO придбала права на серію та почала створення телевізійної адаптації. Знятий перший сезон телесеріалу: Гра престолів — дата прем'єри у США: 17 квітня 2011 року.

Також існують популярні настільні та рольові ігри, колекції художніх робіт, засновані на книгах. Французька компанія-розробник комп'ютерних ігор Cyanide Studios оголосила про те, що вона уклала договір з Мартіном про створення серії ігор за мотивами саги.

Зміст епопеї[ред.ред. код]

  1. A Game of Thrones / Гра Престолів (1996).
  2. A Clash of Kings / Битва Королів (1998).
  3. «A Storm of Swords» / Буря Мечів (2000).
  4. A Feast for Crows / Бенкет Стерв'ятників (2005).
  5. A Dance with Dragons / Танець з Драконами (2011).
  6. The Winds of Winter / Вітри Зими (робоча назва).
  7. A Dream of Spring / Мрія про Весну (робоча назва).

Крім того, існує цикл «Історій про Дунка і Ейєгона» (The Tales of Dunk and Egg), дія якого розгортається майже за 100 років до подій епопеї:


Назви основних глав книг[5] 
Гра Престолів Битва Королів Буря Мечів Бенкет
Стерв'ятників
Танець з
Драконами
Зимовий Вітер Мрія про Весну
Пролог
(Вілл)
Пролог
(Мейстер Кресен)
Пролог
(Четт)
Пролог
(Пет)
Пролог
(Варамір)
Бран Ар'я Джейме Пророк
(Ейєрон)
Дейєнеріс
Кейтилін Санса Кейтилін Капітан варти
(Арео Хотах)
Джон Сноу
Дейєнеріс Тіріон Ар'я Серсея Тіріон
Еддард Бран Тіріон Брієна Давос Сиворт
Джон Джон Давос Семвелл Бран
Ар'я Кейтилін Санса Ар'я Рік (Теон)
Тіріон Давос Джон Джейме Норовлива наречена
(Аша)
Санса Теон Дейєнеріс Санса Віктаріон
Дейєнеріс Бран Дочка Кракена
(Аша)
Ар'я
Семвел Заплямований лицар
(Аріс Окхарт)
Людина Торговця
(Квентін)
Епілог
(Мерет)
Залізний капітан
(Віктаріон)
Барістан Селмі
Утопленик
(Ейєрон Грейджой)
Мелісандра
Алейна (Санса) Серсея
Жнець (Віктаріон) Джейме
Кішка з Каналів (Ар'я) Капітан варти
(Арео Хотах)
Принцеса у вежі
(Аріанна)
Гриф Конінгтон

Передісторія[ред.ред. код]

Передісторія «Пісні …» простежується через довгі доповнення, які слідують за кожним із чотирьох томів, а також через додаткову інформацію, про яку можна дізнатися із повістей. Дія епопеї в основному відбувається в Семи Королівствах Вестероса, великого континенту, розмірами приблизно з Південну Америку з древньою історією, що сягає вглиб віків на 12 тисяч років, де пори року тривають роками. Першими та споконвічними жителями цих земель були Діти Лісу (чиїм старим богам — Чар-Дереву в Богорощі все ще поклоняються на Півночі в Вінтерфелі) — мала раса, що жила в гармонії з природою і використовувала могутню магію. Перші Люди — цивілізація примітивних воїнів, які користувалися бронзовою зброєю і їздовими конями — прийшли із-за моря, із східного континенту через так званий природний міст, перешийок (який був зруйнований у подальших конфліктах) і розв'язали кілька воєн проти Дітей Лісу, які закінчилися мирним Пактом Острова Ликів, в якому говорилося, що Перші Люди беруть контроль над землями, а Діти Лісу залишаються хазяйнувати в лісах. Умови Пакту були пом'якшені після появи Інших, загадкової раси із самої крайньої Півночі, які просувалися на південь Вестероса, викликаючи смерть і руйнування, які принесли ніч довжиною в ціле покоління і зиму, що тривала десятиліття. У Війні Заходу Інші були розбиті і відправлені назад Першими Людьми і Дітьми Лісу. Щоб не допустити їх повернення, була збудована велика крижана Стіна. За наступні століття Діти Лісу поступово зникли (чи залишили Вестерос, чи просто вимерли).

Приблизно через 2 тисячі років після Війни Заходу із східного континенту, перетнувши Вузьке море, на Вестерос напали Андали. Вони використовували залізну зброю, приручали коней для ведення битв і принесли з собою Віру Семи Богів. Вони висадилися в долині Аррен і через кілька століть підкорили південні королівства. Тим не менш, вони не змогли захопити Північ завдяки природним перешкодам. Через якийсь час у Вестеросі утворилися 6 могутніх королівств: Північне Королівство, Королівство Залізних Островів, Королівство Гори й Долини, Королівство Бобрового Стрімчака, Королівство Штормової Межі і Королівство Простору. Сьоме Королівство Річкових земель кілька разів захоплювалося сусідами і під кінець було знищено і розділено між ними. Маленькі пустельні королівства далекого півдня Вестероса (півострів Дорн) були роздроблені і ослаблені постійними міжусобними війнами. За тисячу років до подій роману сюди прибувало багато біженців з району річки Ройн, що була на східному континенті; біженці були зігнані зі своїх земель натиском далекої імперії Валірії, перетнули вузьке море під проводом войовничої королеви Німерії і висадилися на самому півдні Вестероса. Ройнари об'єдналися з місцевим Лордом Морсом Мартеллом і захопили півострів Дорн, створивши ще одне могутнє королівство.

Залізний трон Вестероса

П'ять століть тому зростаюча Валірія досягла берегів Вузького моря і налагодила торговельні зв'язки з Вестеросом, використовуючи острів Драконів Камінь як базу. Майже через століття Валірія була знищена жахливою катастрофою, відомою як Судний День. Валірійская сім'я, яка контролювала Драконів Камінь — Таргарієни — провела наступне століття, накопичуючи сили, а потім зробила стрімке вторгнення в Вестерос під проводом Ейєгона Завойовника. Попри те, що їхні сили були малі, з ними були останні три дракони західного світу, і вони використали їх, щоб захопити континент. Шість із семи королівств були захоплені, але Дорн захищався так запекло, що Ейєгон погодився надати йому незалежність. Таргарієни взяли споконвічну Віру Семи Богів (але все ще укладали кровозмішувальні шлюби за валірійскими традиціями, врозріз з віровченням) і вестероські традиції. За п'ятнадцять років до початку дії романів Таргарієни були позбавлені влади в результаті громадянської війни, розпочатої через божевілля і жорстокість короля Ейєріса (якого називали «божевільним королем»). Війська альянсу кількох Великих Сімейств під проводом лорда Роберта Баратеона, лорда Джона Аррена і лорда Еддарда Старка розбили армії Таргарієнів, вбили майже всіх дітей короля Ейєріса Божевільного, в тому числі і принца Рейєгара, спадкоємця трону, і практично припинили династію Таргарієнів. Врятуватися вдалося лише молодшому нащадку короля, Візерісу Таргарієну (король-жебрак), і вагітній дружині Ейеріса, королеві Рейєлі. Сам Ейєріс був убитий сіром Джейме Ланністером, лицарем Королівської Гвардії — персональної охорони короля, якого з тих пір за порушення присяги, прозвали «царевбивцею». Дружина Ейєріса померла під час пологів дочки Дейєнеріс Таргарієн (Бурерожденна), яка була заради безпеки переправлена у Вільні Міста за Вузьким морем вірними прибічниками сім'ї Таргарієнів. В цей же час Роберт Баратеон зайняв Залізний трон і одружився на Серсеї Ланістер, чий батько лорд Тайвін перед цим захопив столицю Вестероса, Королівську Гавань, шляхом зради.

І ось перед читачем — велична епопея «Пісня Льоду та Полум'я». Епічна, чеканна сага про світ Семи Королівств. Про світ суворих земель вічного холоду і веселих земель вічного літа. Світ лордів і героїв, воїнів і магів, чорнокнижників і убивць — всіх, кого звела воєдино Доля на виконання стародавнього пророцтва. Про світ небезпечних пригод, великих діянь і найтонших політичних інтриг.

Найбільші шляхетні родини[ред.ред. код]

  • Герб Дому Старків Родина Старків (Королі Півночі) — Герб Старків: сірий лютововк, що біжить по білосніжному полю. Девіз Старків: «Зима Близько».
  • Герб Дому Баратеонів Родина Баратеонів (Королі в Королівській Гавані) — Герб Баратеонів: коронований олень, чорний на золотому полі. Девіз: «Нам гнів».
  • Герб Дому Арренів Родина Арренів (Королі Гори й Долини) — Герб: місяць і сокіл, білі на небесно-синьомум полі. Їх девіз: «Високий як честь».
  • Герб Дому Ланістерів Родина Ланістерів (Королі Бобрового Стрімчака) — Їх герб: золотий лев на червоному полі. Їх девіз: «Почуй мій рев!»
  • Герб Дому Тірелів Родина Тірелів (Королі Простору) — Герб Тірелів: золота троянда на трав'янисто-зеленому полі. Їхній девіз: «Зростаючи, міцніємо».
  • Герб Дому Грейджоїв Родина Грейджоїв (Королі Залізних Островів) — Герб Грейджоїв: золотий кракен на чорному полі. Їх девіз: «Ми не сіємо».
  • Герб Дому Мартелів Родина Мартелів (Королі Дорну) — Герб Мартелів: червоне сонце, простромлене золотим списом. Їх девіз: «Непохитні, нескорені, ніколи не здамося».
  • Герб Дому Станіса Король Станіс Баратеон (Королі Штормової Межі) — Герб: червоне серце в жовтогарячих язиках полум'я на жовтому полі, всередині якого чорний коронований олень сімейства Баратеонів.
  • Родина Флорентів (Лорди Світловодного Замку) — Герб Флорентів: лисиця у вінку із квітів.
  • Герб Дому Карстарків Родина Карстарків (Лорди Карлхолда — піддані Вінтерфела) — Герб: Біле сонце на чорному фоні.
  • Герб Дому Таллі Родина Таллі (Лорди Ріверана) — Герб Таллі: стрибаюча форель, срібна, на полі із синіх і червоних хвиль. Їх девіз: «Родина, обов'язок, честь».
  • Герб Дому Фреїв Родина Фреїв (Лорди Переправи) — Герб: дві вежі-близнюки.
  • Родина Болтонів (Лорди Дредфорта — піддані Вінтерфела). Герб Болтонів: оббілована людина. Їх девіз: «Наші мечі гострі»
  • Герб Дому Таргарієнів Родина Таргарієнів (Старі Королі Вестероса) — Герб Таргарієнів: триглавий дракон, червоний на чорному полі. Девіз Таргарієнів: «Полум'я і кров».
  • Родина Хайтауерів (Лорди Гавані, Захисники Цитаделі) — Герб Хайтауерів: східчата біла вежа, увінчана вогнем, на димчасто-сірому тлі. Девіз Хайтауерів: «Ми освітлюємо шлях»

Основні персонажі[ред.ред. код]

  • Роберт Баратеон — Король Вестероса. Помер від ран, які йому завдав на полюванні кабан, після того як він був отруєний;
  • Еддард Старк — Король Півночі, лорд Вінтерфела, Десниця Короля Баратеона. Був звинувачений у державній зраді і страчений (відрубали голову);
  • Дейєнеріс Таргарієн — принцеса. Королева Мієрина, Королева Андалів, Ройнарів і Перших Людей, володарка Семи Королівств, Кхаласі Дотракійського Моря, на прізвисько Дейєнеріс Бурерожденна, Неопалима й Мати Драконів;
  • Дрого — дотракійский кхал, чоловік Дейєнеріс Таргарієн, помер від рани, одержаної в сутичці із своїм кровним вершником;
  • Візеріс Таргарієн — (король-жебрак) молодший нащадок короля Ейєріса Таргарієн (безумного короля) і брат принцеси Дейєнеріс Таргарієн. Убитий кхалом Дрого, чоловіком Дейєнеріс;
  • Джоффрі Баратеон — Король Вестероса після Роберта. Син Короля Роберта, хлопчик 12-ти років, отруєний на своєму весіллі;
  • Серсея Ланістер — Королева-мати (королева-регент при своїх синах Джоффрі і Томмені), дружина Роберта Баратеона;
  • Джейме Ланістер — лицар королівської гвардії, відомий як «Царевбивця», втратив праву руку;
  • Тіріон Ланістер, на прізвисько Біс — карлик, звинувачений і засуджений до страти за царевбивство свого племінника Джоффрі;
  • Тайвін Ланістер — батько Серсеї, Джейме і Тіріона. Королівський Десниця Короля Джоффрі, вбитий своїм найменьшим сином-карликом Тіріоном;
  • Станіс Баратеон — молодший брат Короля Роберта, лорд Драконового Каменю, проголосив себе Королем Вестероса після смерті Роберта;
  • Ренлі Баратеон — наймолодший брата Роберта, проголосив себе королем після смерті Роберта. Був вбитий чаклункою Мелісандрою.
  • Мелісандра — Червона жриця бога Р'глора, права рука Станіса Баратеона;
  • Роб Старк — Король Півночі й Тризубця, лорд Вінтерфела, старший син лорда Еддарда Старка, і леді Кейтилін з Дому Таллі, юнак шістнадцяти років, на прізвисько Юний Вовк, одружений на Джейн Вестерлінг. Вбитий на «Кривавому Весіллі».
  • Джон Сноу — незаконнонароджений син лорда Еддарда Старка, брат «Нічного дозору» на Стіні;
  • Семвел Тарлі — старший син Ренділла Тарлі і Меліси Флорент, найкращий друг Джона Сноу, стюард «Нічного дозору». Згодом був направлений на навчання в «Цитадель»;
  • Томмен Баратеон — Король Вестероса після свого брата Джоффрі, хлопчик 9 років;
  • Брандон (Бран) Старк — молодший брат Роба Старка, паралізований (зламаний хребет) хлопчик 9 років. Був у вигнанні за Стіною.
  • Рікон Старк — наймолодший брат Роба Старка, хлопчик 4 років. Був у вигнанні за Стіною.
  • Санса Старк — молодша сестра Роба Старка, одружена на Тіріоні Ланістері;
  • Ар'я Старк — наймолодша сестра Роба Старка. Дівчинка 11 років, пропала без звістки, вважається загиблою
  • Брієна — дівчина з Тарта, на прізвисько Брієна Красуня, Дівчина-воїн, шукачка пригод. Поклялась Леді Кейтилін, що знайде її дочок Сансу і Ар'ю.
  • Лютововки Старків:
    • Леді (лютововчиця Санси) — убита Еддардом Старком за наказом королеви Серсеї;
    • Сірий Вітер (лютововк Роба) — вбитий на «Кривавому Весіллі»;
    • Літо (лютововк Брана) — був з ним у вигнанні;
    • Кошлатий Цуцик (лютововк Рікона) — був з ним у вигнанні;
    • Німерія (лютововчиця Ар'ї) — вожак вовчої зграї;
    • Привид (лютововк Джона Сноу) — білий і тихий. Був з Джоном на Стіні.

Релігійні культи[ред.ред. код]

Релігія Сімох[ред.ред. код]

Релігія Сімох — вигадана релігія в творах американського письменника-фантаста Джорджа Мартіна із циклу «Пісня льоду та полум'я». Основний релігійний культ у всьому Вестеросі, крім Півночі і Залізних островів.

Віра в Сімох богів, була принесена із собою народом Андалів, які підкорили споконвічне населення континенту і розповсюдили своє вчення[6].

Згідно з віровченням, сім божеств втілюють різні лики єдиного бога, однак на практиці віруючі поклоняються божествам окремо, не вникаючи в богословські тонкощі. «Сфера впливу» кожного божества обмежується певним суспільним станом віруючого[6].

  • Батько — божество, що управляє справедливим судом, владою, законом. Сприяє правителям і знаті. Зображується у вигляді чоловіка з мечем і терезами.
  • Воїн — покровитель лицарів і всіх, хто пов'язаний з ратною справою, бог-захисник. Зображується у вигляді лицаря із занесеним для удару мечем.
  • Коваль — покровитель ремісників, простолюдинів, селян і всіх, хто зайнятий фізичною працею. Зображується з молотом в руках.
  • Мати — богиня сім'ї, покровителька шлюбу, материнства і дитинства. Зображується із маленькою дитиною на руках.
  • Діва — богиня молодості, невинності, радості. Покровителька любові і молодих дівчат.
  • Стариця — богиня мудрості і знання, а також покровителька старих людей. Зображується у вигляді старої жінки із костуром і лампадою в руках.
  • Невідомий — найменш популярне божество, пов'язане зі смертю. Зображується у вигляді загорнутої у мантію фігури без обличчя.

Устрій церкви[ред.ред. код]

Символом релігії виступає семиконечна зірка, що позначає єдність семи божеств. Число сім вважається священним; богослужіння, супроводжувані особливою урочистістю, проводяться в особливих семикутної храмах — септах. Служителі і служительки богів називаються відповідно септонами і септами. При вступі в сан вони дають обітницю безшлюбності і символічно відрікаються від свого земного буття, обіцяючи служити і поклонятися тільки єдиному в семи ликах та втіленнях Божеству. Деякі септони можуть не мати свого приходу і виконувати свої обов'язки, переміщаючись з місця на місце. Жінки-септи часто виконують функції наставниць при дівчатах із знатних родин[7].

Церковна ієрархія досить проста. Верховний септон обирається спеціальною колегією, за аналогією з виборами римських Пап в католицтві. Йому належить духовна влада в королівстві. Як правило, духовна влада тісно співпрацює зі світською.

В цілому, як відзначають критики епопеї, культ Сімох описаний як досить ліберальний по відношенню до інших вірувань і недостатньо впливовий, що суперечить історичним реаліям Середньовіччя[8].

Ордени[ред.ред. код]

Існує якийсь аналог чернецтва, кілька братств, влаштованих на зразок середньовічних орденів. Окремі громади базуються в монастирях, так званих септріях.

Інститут так званих «жебракуючих братів», які поклоняються Ковалю, є вельми поширеним. Іншим важливим орденом є організація «Мовчазних Сестер» — жінок які прийняли обітницю мовчання, що займаються оплакуванням та похованням померлих.

На момент подій четвертого тому епопеї королева-регентша Серсея Ланністер дала згоду на відродження двох інших орденів, які раніше були заборонені і скасовані одним із королів династії Таргарієнів. Це так звані «Мечі» — орден лицарів, що відмовилися від володінь і титулів і присвятили себе захисту віри, і «Зірки», або «Чесні Бідняки» — жебракуючі миряни, що оберігають подорожніх і захищають духовенство. Це викликало істотне посилення церкви «Сімох» і дало їй можливість згодом почати диктувати світській владі свої умови взаємовідносин.

Інші релігії[ред.ред. код]

Віра Перших людей (поклоніння деревам) — релігія Півночі і територій за Стіною, де у багатьох жителів тече кров Перших людей. Культові місця — богорощі, невеликі гаї з деревом вигаданої породи («чардрево») в центрі, на стовбурах чардрев вирізаються людські обличчя. Вважається, що очима на цих обличчях боги Перших людей стежать за світом. У процесі розвитку сюжету з'ясовується, що чардрева володіють реальною магічною силою.

Культ Р'глора, бога світла і вогню — поширена релігія в Ессосі. Популярність у Вестеросі починає набирати внаслідок діяльності своїх служителів — Тороса з Миру і Мелісандри; завдяки останній в цю віру переходить один з претендентів на корону — принц Станніс Баратеон. Релігія проповідує вічну боротьбу між Р'глором, який уособлюють світло і тепло, і злом у вигляді «Великого Іншого», який уособлює холод і темряву. Представники культу проявляють нетерпимість до інших релігій і практикують спалення їх послідовників на вогнищах. Спалюють також статуї Сімох і богорощі[8]. Жерці Р'глора володіють серйозними магічними здібностями, можуть передбачати майбутнє і практикують некромантію.

Утоплений Бог — релігія Залізних островів. Релігія, тісно пов'язана з морем. Практикується хрещення нових прибічників «Утопленого Бога» морською водою — через неповне утоплення.

Багатоликий — одна із найтаємничіших релігій у вільному місті Браавос. Її послідовники вважають, що всі боги — різні лики єдиного божества.

Нагороди[ред.ред. код]

Українські переклади[ред.ред. код]

Станом на 2014 рік, українською мовою друком з'явилися вже 2 частини книго-епопеї «Пісня льоду та полум'я». У лютому 2013 року видавництво «Країна мрій» видало українською мовою першу частину епопеї Джорджа Р. Р. Мартіна «Гра престолів». Переклад здійснила Наталя Тисовська.[13] У березні 2014 це ж видавництво видало другу частину епопеї Джорджа Р. Р. Мартіна «Битва Королів» й також в перекладі Наталі Тисовської.[14]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]