Піст

Піст — дотримання певних обмежень щодо їжі протягом певного періоду часу, форма аскези. Головною відмінністю посту від дієти є його зумовленість релігійними поглядами. Конкретна форма посту — тривалість, від чого саме та як слід утримуватися визначається приписами конкретної релігії.

Походження

Піст має два джерела походження. Як усяка аскеза, піст це випробування людини шляхом утримання від бажаного. Ще одним джерелом є уявлення пов’язані з ритуальною чистотою (нечистотою). Різні продукти вважалися більш чи менш ритуально чистими, або ж принаймні більш чи менш бажаними, тому з релігійною метою є сенс утримуватися певних продуктів.

З релігійної точки зору є два підходи до постів:

• піст самоцінний сам по собі, оскільки його дотримання йде людині на краще: Бог, встановлюючи пости, краще знає, що треба людині, — це стосується і їжі;
• піст не самоцінний сам по собі — це лише один зі способів аскези і його дотримання має на меті саме самоконтроль, зосередження на духовному і т.п.

Піст в християнстві

Православні пости

У православному календарі біля 200 днів протягом року — постові.

Постами були середа й п'ятниця в м'ясоїд. За підрахунками, в середньому в українців виходило 27 пісних тижнів, або 189 днів. Крім того, існували так звані «зарічні пости», тобто постування за зароком, який брали на себе окремі особи для спокутування гріхів чи у сподіванні майбутніх благ.

Обов'язкові пости тривали в середньому 19 тижнів:

• Великий піст — 7 тижнів,
• Петрівка (піст) — від 3 до 6 тижнів,
• Спасівка (піст) — 2 тижні,
• Пилипівка (піст) — 6 тижнів

Постів дотримувалися в Україні не так суворо, як, наприклад, у Росії. У записах В. Кравченка: «Як дуже слаба людина, то хто з рідних піде до батюшки й попросить слабому дозволу їсти, слабий їсть скором, а батюшка за його одмолиться. Малій дитині, яка ссе материнську грудь, теж можна їсти скором: ссати, можна давати коров'яче молоко, масло, все молошне» (Фонди Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії ім. M. T. Рильського АН УРСР.— Ф. 15/ 156.— Арк. 118).

За харчовими приписами православні пости можна розділити на п’ять категорій:

• Найсуворіший піст — заборонено будь-яку їжу, допускається лише вода, в алергології та медицині це відповідає поняттю повного голодування.
• Сухоїдіння (сухоїдство) — дозволено неварену рослинну їжу без вживання олії, у медицині це близько до поняття про суворе вегетаріанське харчування у формі сироїдіння (сироїдства), але не рівнозначне останньому, бо у дні такого посту їдять хліб.
• Вживання вареного — дозволяється вживання рослинної їжі, яку піддавали тепловій кулінарній обробці, проте без олії, цей тип харчування в медицині майже повністю відповідає суворому вегетаріанству.
• Вживання вареного з олією — відповідає попередньому, але при цьому допускається використання олії в натуральному вигляді і для приготування їжі з рослинних продуктів.
• Вживання риби — рослинна їжа у будь-якій кулінарній обробці доповнюється рибою та рибними продуктами, а також олією.

Дивіться також

• Запуст (християнство)
• Понеділкування

Посилання

• Українська Автокефальна Православне Церква в Полтаві. ПІСТ
• Пости церковного календаря. Бесіда Маґ. Надії Барч.
• Бурій В.М. Народно-православний календар / Валерій Бурій. - Черкаси : Вертикаль, 2009. - С. 8; 28-29; 43; 87.