Пісістрат

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Пісістра́т (грец. Πεισίστρατος; VI ст. до н.е. — 527 або 528 до н.е.) — афінський тиран, правив з 561 по 527 рік до н. е. (з перервами)[1].

Проводив політику в інтересах селянства і торгово-ремісничих верств демосу, проти родової знаті. Роздавав сільській бідноті землі, конфісковані у евпатридів, організував державний кредит на пільгових умовах. Велике громадське будівництво за Пісістрата забезпечувало роботою бідноту. Були встановлені державні допомоги інвалідам війни.[2]

Завдяки розширенню розробок Лаврійських рудників і захоплених Пісістратом срібних та золотих Пангейських рудників розпочата чеканка державної монети — тетрадрахми Пісістрата. За правління Псістрата було створене й наймане військо. Незважаючи на широке коло державних нововведень, зберігалася конституція Солона, щоправда посадовці були замінені прихильниками Пісістрата.

Власне, в період його правління Афіни перетворилися на культурний центр Греції: споруджені храми Афіни Паллади та Аполлона Піфійского на Акрополі, Деметри — в Елефсіні, побудовані Новий ринок, водопровід-еннеакрунос (служив аж до 18 ст.), продовжувалося будівництво гавані Пірей.

Провадив активну зовнішню політику. У 565 р. до н. е. приєднав до Афін острів Саламін і тимчасово окупував Нісею, домігшись повалення у Мегарах демократії і встановлення «поміркованої» олігархії. Одразу після повернення до влади організував військову експедицію до Наксоса, де була встановлена тиранія союзника Пісістрата - Лігдаміса. Захопив Сігей на азійському березі Геллеспонта, де утвердив при владі свого побічного сина Гегесістрата (від аргоської аристократки Тимонасси).

Примітки[ред.ред. код]