Пітер Барлоу
| Пітер Барлоу | |
| англ. Peter Barlow | |
.jpg) |
|
| Народився | 13 жовтня 1776 Норвіч, Велика Британія |
|---|---|
| Помер | 1 березня 1862 (85 років) Вуліч, Велика Британія |
| Громадянство |  Велика Британія |
| Галузь наукових інтересів | фізика, математика, механіка |
| Вчене звання | член Лондонського королівського товариства (з 1823). |
| Відомий завдяки: | лінзою Барлоу, таблицями Барлоу, формулою Барлоу |
| Нагороди | медаль Коплі (1825) |
Пітер Барлоу (англ. Peter Barlow; *13 жовтня 1776 — †1 березня 1862)[1][2] — англійський фізик і математик.
Зміст |
Біографічні дані [ред.]
Барлоу народився в Норвічі. Освіту отримав самостійно. В 1801 році у віці двадцяти п'яти років його було призначено викладачем математики в Королівське військове училище у Вулічі (південно-східний Лондон)[1][3]. На цій посаді Барлоу працював до 1847 року[2]. У 1823 році він став членом Королівського товариства а через два роки отримав медаль Коплі. Член Петербурзької (1826) і Французької (1828) академій наук. У 1832 році його було обрано почесним членом Американської академії мистецтв і наук[4]. Барлоу приділяв багато уваги паровозобудуванню і брав участь у засіданнях залізничних комісій у 1836, 1839, 1842 та 1845 роках. Він також провів декілька розслідувань для новоствореної Залізничної інспекції на початку 1840-х років.
Його сини Пітер Вільям Барлоу та Вільям Генрі Барлоу стали видатними інженерами-будівельниками XIX століття.
Наукові заслуги [ред.]
Наукові роботи відносяться до магнетизму, електромагнетизму, оптики. Підготував математичні таблиці квадратів та кубів, квадратних і кубічних коренів, обернених величин всіх цілих чисел до 12500 («таблиці Барлоу»[5]). Вивчав досконалі числа. Досліджував земний магнетизм, вивчав вплив заліза на покази корабельного компаса і запропонував метод його коригування. Провів піонерські дослідження опору металів, дерева, каменю, цементу. Він зробив значний внесок у створення «Encyclopaedia Metropolitana».
Барлоу отримав багато нагород від британських і зарубіжних наукових співтовариств. Його основні роботи:[1][3]
- «Елементарні дослідження з теорії чисел» (англ. An Elementary Investigation of the Theory of Numbers) (1811);
- «Новий математичний і філософський словник» (англ. A New Mathematical and Philosophical Dictionary) (1814);
- «Нові математичні таблиці» (англ. New Mathematical Tables) (1814).
Пітер Барлоу також опублікував декілька робіт з теорії міцності матеріалів, а саме «Нарис про міцність і напруження в деревині» (1817) та «Монографію про опір матеріалів». Шосте видання (1867) першої з цих робіт було підготовлене синами Барлоу після його смерті і доповнене біографією їх батька.
Також, відомий роботами, присвяченими дослідженню електромагнетизму (колесо Барлоу), розробці конструкцій ахроматичних телескопів (лінза Барлоу)[1][3].
Див. також [ред.]
Примітки [ред.]
- ↑ а б в г Encyclopedia Britannica Online: Peter Barlow
- ↑ а б Lance Day and Ian McNeil, Biographical dictionary of the history of technology, Routledge, 1995, page 42.
- ↑ а б в MacTutor Biography: Peter Barlow
- ↑ «Book of Members, 1780-2010: Chapter B». American Academy of Arts and Sciences. Процитовано 17 May 2011.
- ↑ Таблицы Барлоу/ Под. ред. Л. С. Хренова. М.: Наука, 1975. - 376 с.
Джерела [ред.]
- Храмов Ю. А. Физики [Текст] : биографический справочник / Ю. А. Храмов. - К.: Наукова думка, 1977. — 510 с.
Посилання [ред.]
- Обчислення формули Барлоу (англ.)
- Біографічна інформація (англ.)
- John J. O'Connor; Edmund F. Robertson Peter Barlow у MacTutor History of Mathematics archive. (англ.)
