Пітер Девісон
| Пітер Девісон | |
Пітер Девісон |
|
| Ім’я при народженні | Пітер Моффет |
| Народження | 13 квітня 1951 (62 роки) Лондон, Англія |
| Роки діяльності | з 1975 року |
| Дружина | Сандра Дікінсон (1978-1984) Елізабет Мортон (з 2003) |
| Провідні ролі | Роль П'ятого Доктора у серіалі Доктор Хто |
Пітер Девісон (нар. Peter Moffett 13 квітня 1951) — англійський актор, найбільш відомий завдяки ролям Тристана Фернона в телесеріалі «Усі істоти: великі та малі» і П'ятого Доктора в серіалі Доктор Хто, яку він виконував з 1981 до 1984 року.
Зміст |
Біографія [ред.]
Пітер Моффет народився у Лондоні, в родині інженера, який сам був родом із Гаяни. Згодом сім'я переїхала до Нефіла, що у графстві Суррей. Перш ніж стати актором, Девісон провчився три роки у церковній школі у Вокінгу. Після того він мав кілька тимчасових робіт, у тому числі майбутньому актору довелося працювати у похоронному агентстві.
Девісон вивчився у Центральній Школі Ораторства і Драми. Його першою роботою була посада помічника режисера в Ноттінгемському Театрі. Він обрав собі псевдонім Пітер Девісон, аби уникнути плутанини з актором і режисером Пітером Моффатом, з яким він працював. Першою його роботою на телебаченні стала роль у дитячій науково-фантастичній передачі «Люди завтра». У цій передачі він знімався разом із американською актрисою Сандрою Дікінсон, з якою він і одружився 26 грудня 1978 року. Їхній шлоб противав до 1994 року. Вони мають спільну дочку — Джорджію Моффет, яка зіграла роль доньки Доктора, Дженні, у серії Донька Доктора. Також вона брала участь у пробах на роль Роуз Тайлер.
Кар'єра [ред.]
Початок [ред.]
У 1977 році Девісон зіграв головну роль у 13-серійному телесеріалі «Любов для Лідії».
У 1978 році він виконав роль Тристана Фернона у серіалі «Всі істоти: великі та малі» .
Доктор Хто [ред.]
У 1981 році Девісон підписав контракт із ВВС на три роки на роль П'ятого Доктора. У цій ролі він замінив Тома Бейкера, який сім років виконуава роль Четвертого Доктора. Таким чином, у 29 років він став наймолодшим актором, якому дісталась роль Доктора. Цей рекорд він утримуватиме до 2010-го року, коли до зйомок приступть 26-річний Метт Сміт. Залучення такого вискокласного актора, як Пітер Девісон пішло на користь серіалу, і його творці прагнули подовжити контракт. Проте Девісон відмовився, тому що боявся, що глядачі не сприйматимуть його в інших ролях, якщо він залишиться у серіалі. За чутками, Патрік Тротон, який грав Другого Доктора, коли Девісон був іще підлітком, порадив йому брати участь у серіалі не більше, ніж три роки. Девісон послухався поради. П'ятий Доктор стикався із багатьма відомими ворогами — Далеками, Кіберлюдьми. Сам Девісон шкодував, що отримав роль у такому молодому віці, і казав, що зробив би кращого Докора, якби грав його пізніше.
Він повернувся до цієї ролі у 2007 році, коли Стівен Моффат запросив його знятись у короткому епізоді Зіткнення у часі. За сюжетом, П'ятий Доктор зустрів Десятого Доктора у виконанні Девіда Теннанта.
Після «Доктора Хто» [ред.]
Після завершання роботи в «Докторі Хто» Пітер Девісон знімався в іншому популярному серіалі «Унікальна практика», де зіграв лікаря Стефана Дейкера. Потім, у 1985 році він повернувся до ролі Тристана Фернона, яку виконував до 1990 року. У 1992 році Дейвісон знявся в епізодичній ролі у популярному американському серіалі Приватний детектив Магнум.
У 1998 році його запросили взяти участь у серіалі «Джонатан Крик», де він зіграв роль зятя застреленого автора книг жахів.
У 1999 році він зіграв роль шкільного директора у серіалі «Надія та Слава».
Девісон також грав головну роль у серіалах «Останній детектив» (2003–2007) і «Віддалені береги» (2005). В останньому він також грав лікаря. У 2006 році він отримав роль професора Джорджа Хантлі в серіалі «Інструкція з експлуатації».
З 27 липня 2007 року по 1 березня 2008 року він виконував роль Короля Артура у комедійному мюзиклі «Спамалот».
Найсвіжішою появою Девісона на екрані стала роль в одному з епізодів Чисто англійського убивства у липні 2009 року.
Посилання [ред.]
- Peter Davison на сайті Internet Movie Database (англ.)
- Біографія Пітера Девісона

