Пітер Фінч

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Пітер Фінч
Peter Finch in I Thank a Fool trailer.JPG
Ім’я при народженні Фредерік Джордж Пітер Інгл-Фінч
Народження 28 вересня 1916(1916-09-28)
Велика Британія Лондон, Велика Британія
Дата смерті 14 січня 1977(1977-01-14) (60 років)
США Беверлі-Хіллз, США
Громадянство Австралія Австралія
Рід діяльності актор
Роки діяльності 19351977
IMDb ID 0002075
Нагороди

Пітер Фінч (англ. Peter Finch, повне ім'я Фредерік Джордж Пітер Інгл-Фінч, 28 вересня 1916 — 14 січня 1977) — австралійський актор. Один з двох акторів, посмертно удостоєних премії «Оскар» (за фільм Телемережа).

Біографія[ред.ред. код]

Фінч народився в Лондоні, з десяти років жив в Сіднеї. Після закінчення школи кілька разів змінював роботу, поки врешті-решт не став актором. У 1935 році він почав грати в театрі і працювати на радіо. Першим фільмом Фінча стала посередня комедія Дейв з батьком приходить в місто (англ. Dad and Dave Come to Town, 1938). Тоді Фінча помітив Лоуренс Олів'є, який запропонував йому ввійти в свою трупу, і Фінч переїхав до Лондона. У 1948 році у нього зав'язався роман з Вів'єн Лі (дружиною Олів'є), який в загальному (з перервами) продовжувався декілька років[1].

Пітер Фінч та Даян Сіленто під час зйомок фільму Passage Home (грудень 1954 року).

Незабаром Фінч почав зніматися в кіно. Першим голлівудським фільмом стала картина The Miniver Story (1950). Роль у фільмі A Town Like Alice принесла йому першу нагороду Британської кіноакадемії. У 1960 році Фінч зіграв роль Оскара Уайльда у фільмі Процес Оскара Уайльда (англ. The Trials of Oscar Wilde), отримавши за цей фільм в числі інших нагород приз кращому акторові Московського кінофестивалю 1960 рік.

У 1971 році Фінч зіграв єврея-гомосексуаліста Деніела Херша в скандальному на ті часи фільмі Неділя, проклята неділя. Центральною темою фільму була тема гомосексуальної любові. Спочатку роль Херша була запропонована акторові Йену Беннену, але він від неї відмовився, оскільки роль включала гомосексуальний поцілунок[2]. Фільм отримав кілька номінацій на «Оскар», у тому числі на «Оскар» за кращу чоловічу роль для самого Фінча, і на «Золотий глобус» (Фінч знову був номінований). Проте фільм не отримав «Оскарів»; існує точка зору, що причиною цьому було табу на відкриту демонстрацію гомосексуальності позитивних персонажів[2].

Головним успіхом Фінча стала роль у фільмі Телемережа (1976). Фінч зіграв божевільного телеведучого Говарда Біла, якому телекомпанія продовжує надавати ефір, щоб підняти рейтинг. 14 січня 1977 Фінч помер від серцевого нападу. За цю роль Фінч був посмертно нагороджений «Оскаром», який отримала його вдова Елета. Фінч — один з п'яти акторів, номінованих на «Оскар» посмертно (до нього були Джеймс Дін, Спенсер Трейсі і Массімо Троізі, після — Хіт Леджер), і один із двох (другий — Хіт Леджер), хто його отримав. Крім того він став першим австралійським актором, що отримав «Оскар». За цей же фільм Фінч отримав «Золотий глобус».

Фінч був тричі одружений. Його першою дружиною стала балерина російського походження Тамара Чінарова[3] (шлюб тривав з 1943 по 1959 роки). Після розлучення він одружився з Іоланде Тернер (1959–1965). Другий шлюб теж закінчився розлученням, у 1973 році Фінч одружився втретє. Від трьох шлюбів у нього було четверо дітей.

У 1980 році журналістка Елен Данді (англ. Elaine Dundy) опублікувала біографію Finch, bloody Finch: A biography of Peter Finch.

Фільмографія[ред.ред. код]

Рік Назва Роль Примітки
1938 Dad and Dave Come to Town Білл Раян
1939 Mr. Chedworth Steps Out Артур Джейкобс
1941 The Power and the Glory Френк Міллер
1944 The Rats of Tobruk Пітер Лінтон
Red Sky at Morning Майкл
1946 A Son Is Born Пол Грехем
1949 Train of Events Філіп
Eureka Stockade Хемфрі
1950 The Miniver Story Польський офіцер
The Wooden Horse Австралієць у шпиталі
1952 The Story of Robin Hood and His Merrie Men Шериф Ноттингемський
1953 The Heart of the Matter Отець Ренк
The Story of Gilbert and Sullivan Річард д'Ойлі Карт
1954 Father Brown Фламбо
Elephant Walk Джон Уайлі
Make Me an Offer Чарлі
1955 Josephine and Men Девід Х'юер
Passage Home Капітан Лакі Райленд
Simon and Laura Саймон Фостер
The Dark Avenger Граф де Віль
1956 The Battle of the River Plate Капітан Лангсдорфф, Адмірал Шпее
A Town Like Alice Джо Харман BAFTA
1957 Windom's Way Алек Уіндом BAFTA (номінований)
Robbery Under Arms Капітан Старлайт
The Shiralee Джим Маколей
1959 Історія черниці Доктор Фортунаті BAFTA (номінований)
Operation Amsterdam Єн Сміт
1960 The Trials of Oscar Wilde Оскар Уайльд BAFTA
Kidnapped Алан Брек Стюарт
1961 No Love for Johnnie Джонні Бірн BAFTA, Срібний ведмідь
The Sins of Rachel Cade Полковник Генр Дероуд
1962 I Thank a Fool Стівен Дейн
1963 In the Cool of the Day Маррей Логан
1964 Перші люди на Місяці Помічник пристава Не згаданий у титрах
Girl with Green Eyes Юджин Галлард
Пожирач гарбузів Джек Ермітейдж
1965 Політ Фенікса Капітан Харріс
1966 10:30 P.M. Summer Пол
Judith Аарон Штейн
1967 Come Spy with Me Камео Не згаданий у титрах
Далеко від шаленої юрби Вільям Болдвуд
1968 The Legend of Lylah Clare Льюіс Заркен
1969 The Greatest Mother of Them All Шон Говард
Червона палатка Умберто Нобіле
1971 Неділя, проклята неділя Dr. Daniel Hirsh BAFTA
Номінований на Премію «Оскар» за кращу чоловічу роль
«Золотий глобус»
1972 Something to Hide Гаррі Філд
1973 England Made Me Ерік Кро
Bequest to the Nation Гораціо Нельсон
Загублений горизонт Річард Конуей
1974 The Abdication Кардинал Аццоліно
1976 Телемережа Говард Біл Премія «Оскар» за кращу чоловічу роль
BAFTA
«Золотий глобус»
1977 Рейд на Ентеббе Іцхак Рабин Телевізійний фільм; номінований на «Еммі»

Примітки[ред.ред. код]

  1. Brooks, Richard «Olivier worn out by love and lust of Vivien Leigh», The Sunday Times, 7 серпня, 2005
  2. а б Біографія Фінча на IMDB
  3. Australia Dancing — Tamara Tchinarova Finch

Посилання[ред.ред. код]