Піфагорійський стрій

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Піфагорійський стрій — спосіб побудови звукоряду для настроювання музичних інструментів, запропонований Піфагором Самоським близько 550 до н. е.. Звукоряд будувався шляхом накладання чистих квінт на еталонний звук.

Приклад для C-Dur[ред.ред. код]

Послідовно накладаючи квінти, отримуємо наступну послідовність звуків:

F - C - G - D - A - E - H

Впорядкуємо їх в порядку діатонічної гами:

C D E F G A H C
1 9/8 81/64 4/3 3/2 27/16 243/128 2
Повний тон Повний тон Ліма Повний тон Повний тон Повний тон Ліма
8 : 9 8 : 9 243 : 256 8 : 9 8 : 9 8 : 9 243 : 256
203,91 ц 203,91 ц 90,22 ц 203,91 ц 203,91 ц 203,91 ц 90,22 ц

Проблеми піфагорейського строю[ред.ред. код]

  • Нестійка велика терція

З розвитком вокального мистецтва з'ясувалось, що велика піфагорійська терція (64 : 81 або 407,82 цента) звучить напружено і тяжіє до стійкішого інтервалу натуральної терції (4 : 5 = 64 : 80 або 386,31 цента)

  • Незамкнутість звукоряду

З розвитком поліфонії в середні віки, коли знадобилось наростити звукоряд до 12 звуків, виявилась серйозніша проблема - незамкнутість піфагорійського звукоряду. Після побудови 12 квінт процес не повертався до початкової точки, а зупинявся в 1/4 тону (кома) від нього.

З одного боку, якщо продовжувати процес побудови нових тонів, то звукоряд буде необмежено доповнюватися звуками, ускладнюючи виконання музики і в той же час сумнівними для доцільності використання. (Наприклад, в піфагорійському строї ноти до-дієз і ре-бемоль не збігаються, оскільки утворюються різними способами.)

З іншого боку, якщо зупинити процес побудови звукоряду, то деякі інтервали будуть звучати фальшиво; приклад — остання побудована квінта (вовча квінта), яка буде на кому коротше за інших.

Проблему було неможливо вирішити в рамках піфагорійського строю. Вовчу квінту можна тільки було намагатися сховати в рідко вживаних тональностях. Недосконалість строю неминуче призводило до постійних пошуків та створенню нових систем музичного строю.

Джерела[ред.ред. код]