Піфон (діадох)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Піфон (грец. Πίθων, 335 до н. е. — 316 до н. е.) — діадох, один з тілоохоронців Александра Македонського.

Після смерті останнього запропонував Пердікку та Леоната в опікуни очікуваного сина Александра від дружини Роксани, а Антипатра та Кратера — у правителі Македонії. Під час розподілу сатрапій 323 до н. е. отримав Малу Мідію.

Коли греки Малої Азії повстали проти сатрапів, Піфон став на чолі повстання, але був усунений Пердіккою. Разом з останнім він вирушив до Єгипту проти Птолемея, але під час переправи через Ніл підняв бунт серед офіцерів проти Пердікки, який був убитий.

Призначений потім регентом разом з Аррідеєм, він у 321 до н. е. відмовився від регентства і повернувся до Мідії, придбав землі на північ від неї, і задумав привести у виконання колишній задум — звільнення греків. Він рушив у Парфію і, вбивши її намісника, Филиппа, передав управління нею своєму брату Євдаму. Решта сатрапів верхніх областей склали проти нього союз: у 318 до н. е. він був розбитий і втік до Вавілону, що управлявся Селевком. Останній вступив з ним у союз і невдовзі залучив до союзу й Антигона, але після невдалого бою з Євменом Піфон з Антигоном відступили у Мідію.

У 316 до н. е. Євмен був переможений, але Піфон, побачивши, що Антигон один має намір скористатися плодами перемоги, вирішив розірвати з ним союз. Антигон, дізнавшись про це, заманив Піфона в Екбатані, де він був приведений на військовий суд і страчений 316 до н. е.[1]

Примітки[ред.ред. код]