Піхва жінки

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Схематичне зображення жіночої статевої системи

Жіноча пі́хва, вагіна (лат. vagina) — внутрішній статевий орган жінки, який бере участь у процесі злягання, при пологах є частиною пологового каналу. Являє собою м'язову еластичну трубку 8-12 см завдовжки, діаметром 2-3 см (у дорослих), яка верхнім кінцем охоплює шийку матки, а нижнім відкривається у статеву щілину. 

Етимологія

Термін «піхва» є калькою з латинського «vagina», яке мало два значення: «піхви», «футляр для меча» (первісне) і «жіночий статевий орган» (пізніше). Слово «піхви» первісно уживалось в однині — «піхва»; за зразком латинського був утворений і український науково-медичний термін. Так само утворений і аналогічний термін уросійській та болгарській мовах — «влагалище» (від старосл. «влагалище» — «піхви», «місткість», «вмістище»), і словенський nóžnica (за тим же зразком). Схоже з українською звучать назви цього органа у білоруській (похва) і західнослов'янських мовах (польськ. pochwa, чеськ. pochva, словац. pošva). Щодо походження цих слів існують різні версії. Згідно з одною з гіпотез, походять від праслов'янського *pošъva («оболонка», «обшивка»), зв'язаним з дієсловом «пошивати», яке змінилось під впливом «поховати»[1]. Пор. також «пішва» (підковдра) і «пошивка» (наволочка). Деякі припускають, що звідси також походять слова «пахва» і «пах». За іншими версіями, слово «піхва» (як і «пахва») походить від «пазуха» через випадання середнього «-з», (пор. чеськ. раzdi, раzе — «плече», «рука», словац. роdраziе і н.-луж. роdраzа — «пахва»). Інші мовознавці зв'язували слова з дав.-інд.роdраzа («плече», «рука») чи pajasvam («черевна порожнина»), і навіть з дав.-інд. рasаs — «чоловічий статевий орган» (пор. дав.-в.-нім. fаsеl, лат. penis).[2]

Окрім слова «піхва», в українській мові останнім часом широко уживається і слово «вагіна», запозичене з латини. Хоча воно буквально значить «піхва», ним часто неправильно зовуть також і вульву — зовнішні жіночі статеві органи.

Будова

Піхва являє собою трубку, яка лежить у середині малого таза. Сполучнотканинний канал завдовжки від 7-8 до 9-10 см. Він прикріплюється до місця переходу шийки матки в її тіло. Тут шийка матки виступає в просвіт піхви (піхвова частина шийки матки). У місці прикріплення піхви до шийки матки утворюються склепіння: переднє, заднє, ліве і праве. Найменш глибоким є переднє склепіння, найбільш глибоким — заднє.

Слизова оболонка складається з багатошарового плоского епітелію, залоз у ній немає. Клітини епітелію містять глікоген, з нього утворюється молочна кислота, що визначає оптимальні умови існування бацил, так званих піхвових паличок (паличок Додерлейна). Кисле середовище вмісту піхви і наявність паличок перешкоджають розвиткові патогенних мікробів.

Розвиток

Функції

Діторідна

Сексуальна

Медицина

Загальне

Хвороби й інфекції

Операції на піхві

Піхва у культурі і суспільстві

Загальне сприйняття

Символизм

У літературі і митецтві

Психолінгвістика

Посилання


  1. Етимологічний словник української мови у 7 томах. К.: Наукова думка, 1982 - 2009
  2. Этимологический словарь русского языка. — М.: Прогресс М. Р. Фасмер 1964—1973