Піхва (ботаніка)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Пі́хва — нижня частина листка однодольних рослин, розширена у вигляді жолобка або трубки і що незначно (наприклад, у зонтичних) або на значному протязі (наприклад, у тонконогових) охоплює стебло. Піхва захищає бруньку, що знаходиться в його пазухі. У ирнконогових піхва — ніжна міжвузлова основа стебла, що повільно росте. У деяких рослин, наприклад у бананів, піхви листя, охоплюючи один одного, утворюють помилкове високе стебло. У багатьох рослин нижнє листя, а у деяких і всі зредуковано і представлено тільки одними піхвами.

Піхвою називається також невелика мішковидна обгортка або облямівка у підстави ніжки деяких капелюшних грибів (наприклад, мухомору блідох поганки) — залишок так званого загального покривала, що оточує спорокарп молодого гриба і що пізніше розривається. Наявність (або відсутність) і форма обох типів піхви — постійна ознака, що використовується в традиційній (негенетичній) систематиці рослин та грибів.

Це незавершена стаття з ботаніки. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.

Ця стаття не містить посилань на джерела. Ви можете допомогти поліпшити цю статтю, додавши посилання на надійні джерела. Матеріал без джерел може бути підданний сумніву та вилучений.