Піхота вибранецька

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Піхота вибранецька (пол. Piechota wybraniecka) - частина кварцяного і компутового військ Речі Посполитої, яке набирали із земель Королівщини.

За зразком рідного Семигороддя, Швеції король Стефан Баторій ввів 1578 у Короні (з 1595 у Литві) підрозділи піхоти вибранецької, для яких набирали одного селянина з 20 ланів землі, хоча король планував ввести військову повинність для усіх селян із земель Королівщини. Доброволець, який мав бути сміливим і придатний для військової служби, отримував власне господарство та звільнявся від усіх повинностей. На час війни на перший поклик ротмістра він повинен був з'явитись до нього у голубому мундирі визначеного крою з рушницею, шаблею, сокирою з довгим держаком, порохом, оловом для куль і т. п. та почати отримувати платню рівну платні піхотинця у найманому війську. На час миру раз в квартал ротмістр проводив збори і навчання з своїми підлеглими. Через незадовільний рівень підготовки піхотинців рідко використовували у боях, а застосовували для інженерних робіт. Часто вибранецькі селяни підкуповували ротмістрів задля ухилення від участі у бойових діях.

Орендарі Королівщини переважно саботували набір селян у піхоту і її чисельність у Короні не перевищувала 2 тисяч, у Литві декількох сотень вояків. У другій половині XVII ст. їхня чисельність не перевищувала тисячі осіб. Перший раз у боях вибранецьку піхоту Стефан Баторій використав в ході боїв за Великі Луки, Псков у війні з Москвою (1577-1582).

Сейм 1726 ухвалив замінити вибранецьку піхоту податком із ланів, які займали вибрані до неї селяни. На ці кошти 1729 було навербовано 350 піхотинців.

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Józef Urbanowicz [red.]: Mała Encyklopedia Wojskowa, Wydawnictwo Ministerstwa Obrony Narodowej, Warszawa 1970
  • Tadeusz M. Nowak i Jan Wimmer: Historia oręża polskiego 963-1795, Wiedza Powszechna, Warszawa 1981, ISBN 83-214-0133-3
  • Andrzej Grabski, Jan Wimmer i inni, Zarys dziejów wojskowości polskiej do roku 1864. Wydawnictwo Ministerstwa Obrony Narodowej. Warszawa 1966.