Пічужкін Михайло Сергійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Михайло Сергійович Пічужкін
Народився 21 січня 1925(1925-01-21)
Чита, Далекосхідна область, РСФРР, СРСР
Помер 21 лютого 2002(2002-02-21) (77 років)
Київ, Україна
Громадянство СРСР СРСРУкраїна Україна
Діяльність державний діяч, політик
Alma mater Московський енергетичний інститут (1953)
Заклад АрселорМіттал Кривий Ріг
Учасник німецько-радянська війна
Посада Постійний представник Ради Міністрів УРСР при Раді Міністрів СРСР.
Військове звання лейтенант
Партія КПУ
Нагороди Орден ЛенінаОрден Жовтневої РеволюціїОрден Трудового Червоного ПрапораОрден Трудового Червоного ПрапораОрден Дружби народівОрден Дружби народівОрден Вітчизняної війни I ступеняОрден Червоної ЗіркиОрден Червоної Зірки
Медаль «За бойові заслуги»
Медаль «За бойові заслуги»
Почесна Грамота Президії Верховної Ради УРСР

Михайло Сергійович Пічужкін (21 січня 1925, місто Чита, тепер Російська Федерація — 21 лютого 2002, місто Київ[1]) — український партійний і радянський діяч, урядовець. Постійний представник Ради Міністрів УРСР при Раді Міністрів СРСР. Член ЦК КПУ в 1966—1971 р і у 1980—1990 р. Кандидат у члени ЦК КПУ в 1971—1980 р. Депутат Верховної Ради УРСР 7—9-го скликань. Депутат Верховної Ради СРСР 10—11-го скликань. Народний депутат СРСР у 1989—1991 р.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в родині залізничника. Деякий час проживав у місті Ашхабаді Туркменської РСР.

У 1942—1946 роках — служба у Радянській армії. Учасник німецько-радянської війни з 1943 року, учасник радянсько-японської війни 1945 року. Служив навідником, командиром гармати 9-ї батареї 247-го гвардійського артилерійського полку 110-ї гвардійської стрілецької дивізії.

Член ВКП(б) з 1945 року.

Після демобілізації продовжив навчання в середній школі робітничої молоді.

У 1953 році закінчив Московський енергетичний інститут.

У 1953—1957 роках — начальник зміни кисневого цеху, механік, начальник цеху, заступник головного механіка Криворізького металургійного заводу імені Леніна Дніпропетровської області. У 1957—1962 роках — секретар партійного комітету Криворізького металургійного заводу імені Леніна.

У 1962—1965 роках — 2-й секретар Криворізького міського комітету КПУ Дніпропетровської області.

У 1965—1967 роках — 1-й секретар Криворізького міського комітету КПУ Дніпропетровської області.

У 1967 — 12 квітня 1974 року — 2-й секретар Дніпропетровського обласного комітету КПУ.

У 1974—1976 роках — 1-й заступник голови Комітету народного контролю Української РСР.

Могила Михайла Пічужкіна, Байкове кладовище

У 1976 — 20 березня 1991 р. — постійний представник Ради Міністрів Української РСР при Раді Міністрів СРСР.

З 1991 року — на пенсії у місті Києві, де й помер на 78-му році життя 21 лютого 2002 року. Похований разом з дружиною на Байковому кладовищі (ділянка № 49а, 50°25′01″ пн. ш. 30°30′05″ сх. д. / 50.4170083° пн. ш. 30.5015944° сх. д. / 50.4170083; 30.5015944).

Делегат XXIII з'їзду Компартії України, XXIV з'їзду Компартії України, XXV з'їзду Компартії України, XXVI з'їзду Компартії України, XXVII з'їзду Компартії України.

Депутат Верховної Ради Української РСР 7-го скликання, 8-го скликання, 9-го скликання від Павлоградського виборчого округу Дніпропетровської області. Голова Комісії Верховної ради Української РСР з питань торгівлі.[2]

Нагороди та відзнаки[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ ПОСТАНОВА від 21 лютого 2002 р. N 209 Про витрати, пов'язані з похованням колишнього Постійного представника Ради Міністрів УРСР при Раді Міністрів СРСР Пічужкіна М. С.
  2. ПОСТАНОВА ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНСЬКОЇ РСР від 14.07.1971 № 18-VIII Про обрання Комісії Верховної Ради Української РСР по торгівлі. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 28 вересня 2014.
  3. Рішення Х сесії Криворізької міської Ради народних депутатів Дніпропетровської області XIX скликання від 18.03.1987

Література[ред. | ред. код]

  • Депутати Верховної Ради УРСР. 9-е скликання — 1975 р.

Посилання[ред. | ред. код]