Піч для випалення вапна (картина)
| фр. Le Four à plâtre | |
|---|---|
 | |
| Творець: | Теодор Жеріко |
| Час створення: | 1823 |
| Розміри: | 50 × 61 см |
| Висота: | 50±1 см |
| Ширина: | 61±1 см |
| Матеріал: | олія на полотні |
| Жанр: | побутовий жанр[3] |
| Зберігається: |
Париж,  Франція |
| Музей: | Лувр |
 Піч для випалення вапна у Вікісховищі | |
«Піч для випалення вапна» (фр. Le Four à plâtre) — пейзаж передмістя Парижу, котрий створив французький художник Теодор Жеріко (1791—1826).
Передісторія[ред. | ред. код]
Жеріко був молодим художником і тому перебував в постійних пошуках, переходив від впливів одного авторитету в мистецтві до другого. Навчався у Карла Верле́ у 1808–1810 рр. малювати коней, що були його пристрастю. Відвідував майстерню П. Герена, де зробив низку малюнків академічного спрямування і копії з картин художників-попередників. Серед творів цього періоду — вигаданий героїчний пейзаж в стилістиці 17 ст. Твори художника Гро навернули молодого митця до реальності.
Пошуки несподіваного сюжета з реального життя призвели до появи незвичного пейзажа «Піч для випалення вапна». Бажання отримати фінансову незалежність спонукало художника звернутися до підприємницької діяльності. Він вклав власні гроші у придбання печі для випалення вапна в тодішньому передмісті Парижа на Монмартрі.
Опис твору[ред. | ред. код]
В картині нема нічого привабливого з міркувань академічної краси — ні тендітних жінок, ні італійських руїн і піній, що традиційно вважались гідними зображення і захоплення.
Перед глядачем оставала брудна галявина з виробничим приміщенням. Поряд — декілька кремезних коней з торбами для годівлі тварин і візки. Сарай з розбитим дахом, приземкуватий і такий же брутальний та брудний, як і галявина. Очам глядача ніде зупинити зір — ні зелених рослин, ні привабливих персонажів. Своєрідним контрастом є лише біла курява в похмурому небі та брутальні та важкі форми споруди і вантажних коней поряд з вкрай розбитим шляхом. В картині панують пустельність, пригніченість і якась немотивована загроза всьому живому.
Післямова[ред. | ред. код]
Вважають, що на картині подана саме та піч для випалення вапна, котру придбав митець в передмісті на Монмартрі. Місцевість була пов'язана з біографією художника. Десь поряд він невдало упав з коня і отримав травму, що призвела до хвороби.
Піч не принесла фінансового успіху, а митець захворів і помер у віці тридцяти чотирьох років.
Картина «Піч для випалення вапна», тривожна і загадкова, стала родзинкою виставки в Паризькому салоні.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
- Ионина Н. А. «Сто великих картин», М.: «Вече», 2003. 326 c.
- Alhadeff, Albert. The Raft of the Medusa: Géricault, Art, and Race, Prestel, 2002, ISBN 3-7913-2782-8, ISBN 978-3-7913-2782-2
|
