Піщаленко Сава Мусійович
| Сава Мусійович Піщаленко | |
|---|---|
 Капітан Полковник | |
| Загальна інформація | |
| Народження |
4 (16) грудня 1888 Київська губернія |
| Смерть | не раніше 1919 |
| Громадянство |
.svg){kind=small} УНР |
| Військова служба | |
| Приналежність |
УНР |
| Війни / битви |
Перша світова війна Українсько-радянська війна |
| Командування | |
| командир 3-го Січового полку Армії УНР | |
Сава Мусійович Піщаленко (4 грудня 1888 — †?) — полковник Армії УНР.
Життєпис[ред. | ред. код]
Походив з міщан Київської губернії. Закінчив Чугуївське військове училище (1909), вийшов підпоручиком до 43-го піхотного Охотського полку (Луцьк), у складі якого брав участь у Першій світовій війні. Останнє звання у російській армії — капітан
Старшина Сердюцької дивізії створеної у липні 1918 урядом гетьмана Павла Скоропадського. За Гетьманату був підвищений до звання військового старшини.
З кінця березня до 25 жовтня 1919 служив командиром 3-го Січового полку Армії УНР, чисельність полку досягала 800—900 багнетів.
20 березня 1919 р. як командир полку o 14-й годині прибув ст. Романів з 3-ім куренем 3-го січового полку і взяв участь в бою з більшовиками на залізниці Бердичев-Шепетівка.
За деякими даними — помер від тифу, за іншими — перейшов на бік Збройних Сил Півдня Росії.
Джерела[ред. | ред. код]
- Тинченко Я. Ю. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921). Книга I. — К. : Темпора, 2007. — ISBN 966-8201-26-4.
- Д-р. Олесь Бабій, Володимир Зарицький, Дмитро Герчанівський і інж. Богдан Білинський при співпраці Романа Завадовича. Корпус Січових Стрільців. Воєнно-історичний нарис. Ювілейне видання 1917—1967. Ювілейний комітет для відзначення 50-річчя формації Січових Стрільців. Чікаґо, 1969., С.286-298 i С.241.
- РГВИА. — Ф. 409. — Оп. 1. — п/с 4064;
- Золоті Ворота. Історія Січових стрільців. — Київ. — 1992.