Піївська волость
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| Піївська волость | ||||
| Центр | Пії | |||
|---|---|---|---|---|
| Площа | 10 781 (1886) | |||
| Населення | 7504 осіб (1886) | |||
| Густота | 63.7 осіб / км² | |||
| Наступники | Македонська волость, Великоприцьківська волость, Трактомирська волость | |||
Піївська волость — волость у Канівському повіті Київської губернії у другій половині 19-го століття з центром у селі Пії.
Станом на 1886 рік складалася з 8 поселень, 8 сільських громад. Населення — 7504 особи (3720 чоловічої статі та 3784 — жіночої), 967 дворових господарств[1].
Станом на 1893 рік волость була ліквідована.[2] Її територія була розділена між трьома сусідніми волостями: села Пії, Горобіївка, Драчі та Кип'ячка увійшли до Македонської волості, села Очеретне та Янівка — до Великопріцівської волості, а села Грушів та Ведмедівка — до Трактомирської волості.[3]
| Площа, десятин | У тому числі орної, дес. | |
|---|---|---|
| Сільських громад | 4952 | 4156 |
| Приватної власності | 5686 | 5159 |
| Іншої власності | 143 | 115 |
| Загалом | 10781 | 9430 |
Основні поселення волості:
- Пії — колишнє власницьке село за 30 верст від повітового міста, 1499 осіб, 220 дворів, православна церква, католицька каплиця, школа, лікарня, 2 постоялих будинки, бурякоцукровий будинок.
- Горобіївка — колишнє власницьке село при джерелах, 740 осіб, 97 дворів, православна церква, школа, 2 постоялих будинки.
- Грушів — колишнє власницьке село, 931 особа, 156 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок.
- Драчі (Миколаївка) — колишнє власницьке село при джерелах, 885 осіб, 104 двори, православна церква, постоялий будинок.
- Кип'ячка (Миколаївка) — колишнє власницьке село при струмкові, 926 осіб, 113 дворів, католицька каплиця, 2 постоялих будинки, 2 лавки, винокурний і бурякоцукровий заводи.
- Ведмедівка — колишнє власницьке село, 795 осіб, 115 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок, лавка.
- Очеретяне — колишнє власницьке село при струмкові, 616 осіб, 63 двори, школа, постоялий будинок.
- Янівка — колишнє власницьке село, 751 особа, 94 двори, школа, постоялий будинок, лавка.
Джерела[ред. | ред. код]
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- Pije // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1887. — Т. VIII. — S. 124. (пол.)
Посилання[ред. | ред. код]
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Киевской губернии (на 1893 год): с приложением Адрес-календаря губернии. Киев: издание Киевского губернского статистического комитета, 1893. 80 + 36 + 6 с., (стор. 64-65)
- ↑ Список населенных мест Киевской губернии (1900). irbis-nbuv.gov.ua. с. 743, 782, 783, 786, 841, 844. Процитовано 5 серпня 2021.
|
Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| ||||||||||||||||||||
_(1852).png)