П’ятий хрестовий похід

П'ятий Хрестовий похід
Хрестові походи
Дата: 1217–1221 Місце: Єгипет Результат: Перемога египтян, підписання дев'ятирічного миру між Аюбідською державою та хрестоносцями
Сторони
Хрестоносці: Латинська імперія Єрусалимське королівство Князівство Антіохії Графство Тріполі Тамплієри Госпітальєри Тевтонський орден Кіпрське королівство Священна Римська імперія Ерцгерцогство Австрія Герцогство Штирія Герцогство Баварія Курфюрство Пфальц Графство Голландія Кельн Графство Фландрія Фрізія Герцогство Меранське Графство Бургундія Королівство Угорське Королівство Хорватія Галицьке князівство Далмація Королівство Франція Графство Родез Папська держава Конійський султанат	Аюбідський султанат
Командувачі
Іоан де Бріен Боемунд IV П'єр де Монтегрю Гуарін де Монтег'ю Герман фон Зальца Гуго I Фрідріх II Леопольд VI Людвіг І Віль'ям I Оттон I Андрій II Філіп II Генріх I Пелагій Гальвау Кейкаус I	Аль-Аділь Аль-Каміль

П'ятий хрестовий похід — Хрестовий похід, що проходив у 1217–1221 роках.

Перебіг походу

Первинно новий Хрестовий похід було проголошено 1215 року папою Інокентієм III на четвертому Латеранському соборі. Початок було намічено на 1217 рік. До того моменту папа Інокентій III помер, але ідею походу підтримав його наступник Гонорій III.

Попри те, що правитель Священної Римської імперії Фрідріх II, заклопотаний внутрішніми проблемами в імперії, в поході участі не брав, а король Англії Іоанн Безземельний помер, похід відбувся. 1217 року до Святої землі вирушили значні загони хрестоносців, на чолі яких встали король Угорщини Андраш II, герцог Австрії Леопольд VI й герцог Меранський Оттон I.

Воєнні дії йшли кволо, й 1218 року король Андраш повернувся додому. Незабаром до Святої землі прибули нові загони хрестоносців, під керівництвом Георга Видського й графа Голландії Вільгельма I (на шляху частина з них допомагала християнам у боротьбі з маврами в Португалії). Хрестоносці вирішили здійснити напад на Єгипет, який був на той час головним центром мусульманської могутності в Передній Азії. Син аль-Аділя, аль-Каміль (аль-Аділь помер 1218 року), запропонував надзвичайно вигідний мир: він погоджувався навіть на повернення Єрусалиму християнам. Цю пропозицію було відхилено хрестоносцями. В листопаді 1219 року, після понад року облоги, хрестоносці взяли Дамієтту. Вихід з табору хрестоносців Леопольда й короля Іоанна Брієннського частково було компенсовано прибуттям до Єгипту Людвіга I Баварського з німцями. Частина хрестоносців, переконана папським легатом Пелагієм, рушила до Мансури, але похід закінчився повною невдачею, й хрестоносці уклали 1221 року з аль-Камілем мир, за яким отримали вільний відступ, але зобов'язались очистити Дамієтту та загалом Єгипет. Між тим з Ізабеллою, дочкою Марії Іоланти та Іоанна Брієннського, одружився Фрідріх II Гогенштауфен. Він взяв зобов'язання перед папою розпочати новий хрестовий похід.

Посилання

П'ятий хрестовий похід на crusades.boisestate.edu (англ.)

Це незавершена стаття про війну. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.

Це незавершена стаття про Середньовіччя. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.