П'ятницька церква (Чернігів)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
П'ятницька церква
П'ятницька церква в Чернігові (жовтень 2008).JPG
П'ятницька церква (Чернігів)
Розташування Україна Україна, Alex K Chernihiv prapor 1992.svg Чернігів
Координати 51°29′33″ пн. ш. 31°18′03″ сх. д. / 51.49250° пн. ш. 31.30083° сх. д. / 51.49250; 31.30083Координати: 51°29′33″ пн. ш. 31°18′03″ сх. д. / 51.49250° пн. ш. 31.30083° сх. д. / 51.49250; 31.30083
Початок будівництва кін. XII — поч. XIII ст.
Зруйновано 1941
Відбудовано 1962
Належність УПЦ КП: Чернігівська єпархія
Commons-logo.svg П'ятницька церква у Вікісховищі

П'ятницька (св. Параскеви) церква в Чернігові — православний храм (УПЦ КП: Чернігівська єпархія), розташований у обласному місті Чернігові, побудована в кінці 12 — на початку 13 ст. на чернігівському посаді біля торгу; чотиристовпна, тринавна, однобанна, в загальній масі квадратова.

Від інших церков Чернігова відрізнялася завершеним оздобленням фасаду усіма видами архітектурної орнаментики та композицією склепінь під барабаном.

Була реставрована у 1670 і 1690-х pp. коштом чернігівського полковника В.Дуніна-Борковського у стилі українського бароко. Після реставрації вона набуває вигляду семибанного храму з бароковими фронтонами, на східному з яких окреслювався герб гетьмана Івана Мазепи

AX Chernigiv Pyatnitska Church.jpg

У 17-18 ст. при церкві діяв жіночий монастир, який згорів 1750 року.

У 1820-х pp. побудовано двоповерхову дзвіницю (архітектор А. Карташевський). 1962 р. дзвіницю розібрали.

1941 року церкву зруйновано.

Реставрована 1962 року за проектом Барановського Петра Дмитровича, у дещо зміненому стилі, на подобу російським церквам (зокрема, баня).

Доля цієї пам'ятки незвичайна. Стояла на торговельній площі Чернігова невелика П'ятницька церква. (Параскева П'ятниця здавна вважалася покровителькою торгівлі). Висока баня, численні ліпні окраси, ошатні пропорції церкви — усі ці риси, без сумніву, давали підставу віднести споруду до стилю українського бароко XVII–XVIII ст. Незвичайною була лише її центрична уступчаста композиція. Дослідники твердили, що під барочним одягом заховалися форми давньоруської будівлі.

Вигляд церкви після барокових перебудов. Дореволюційне фото.

У 1941 р. в споруду влучила фашистська бомба. У грудні 1943 р. до Чернігова приїхав видатний радянський дослідник давньоруського зодчества П. Д. Барановський. Мені довелося його супроводжувати і брати участь в обстеженні чернігівських споруд. Картина, яка відкрилася перед нами, була жахливою: від П'ятницької церкви залишилися одні тільки руїни, що самотньо височіли серед засипаних снігом пустирів зруйнованого німецько-фашистськими загарбниками міста. Дослідження пам'ятки дало несподівані результати. Церква зовсім не була схожа на всі відомі нам давньоруські споруди. Усе свідчило про те, що це пам'ятка нового архітектурного стилю, який сформувався на Русі наприкінці XII ст., за часів «Слова о полку Ігоревім».

Відомо, що в цей час на історичну арену виходили давньоруські міста, у них бурхливо розвивалися ремісництво й торгівля, складалися ремісничо-торговельні корпорації, тобто відбувався той соціально-економічний процес, який зумовив розвиток в Європі готичного архітектурного стилю.

Протягом 10 років П. Д. Барановський реставрував П'ятницьку церкву, ретельно складаючи цеглину до цеглини. Внаслідок цього досліднику вдалося з великою достовірністю відтворити всі форми споруди, однієї з найвизначніших пам'яток давньоруської архітектури. Наступні дослідження відкрили багато інших споруд цього архітектурного стилю. Ошатна П'ятницька церква стоїть у центрі стародавнього українського міста Чернігова за міським театром, серед мальовничого скверу, де колись був чернігівський торг.

Церква невелика за розмірами (16 X 11,5 м в плані), з чотирма восьмигранними стовпами всередині, трьома апсидами, високою банею, винятково струнка за пропорціями, з небачено вишуканою й гармонійною композицією. На відміну від статичних форм споруд попередніх часів композиція П'ятницької церкви є динамічною, її стіни стрімко наростають угору трьома рядами арок над основним об'ємом. Вертикальність споруди підкреслюється профільованими пілястрами. Вертикальні й криволінійні елементи, що домінують у композиції, врівноважуються горизонтальними ярусами вікон другого поверху, пасами декоративних ніш різної форми та масштабу, меандровим фризом, що нагадує архітектуру XI ст., сітчастим орнаментом на апсидах. Вертикальні профільовані пілястри на різних висотах завершуються короткими, але енергійними штрихами карнизів. Рожевий колір стін поєднується з білими отинькованими полями декоративних ніш та різнобарвними орнаментами на порталах.

Всередині церква нагадує башту. Художній ефект фрескового розпису підсилюється різнобарвною підлогою з жовтих, зелених і темно-вишневих полив'яних плиток. На відміну від Київської Софії, де композиційну тему розвинуто в цілу симфонію, у П'ятницькій церкві все побудовано на одній, так би мовити, мелодії. Це — радісна пісня про красу, де інженерний геній будівничого поєднався з поезією народної творчості. П'ятницьку церкву в Чернігові іноді називають «Словом о полку Ігоревім» в архітектурі. І справді, визначна пам'ятка давньоруської архітектури є не тільки сучасницею геніальної поеми, а й близькою до «Слова» за характером своєї поетики, за досконалістю форми, за народним духом та ідейною спрямованістю.

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]