П'єр Варіньон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
П'єр Варіньон
фр. Pierre Varignon
Pierre Varignon.jpg
Народився 1654
Кан, Франція
Помер 23 грудня 1723(1723-12-23)
Париж, Франція
Громадянство Франція
Галузь наукових інтересів математика
Alma mater Університет Кан Нижня Нормандія
Вчене звання професор математики
Науковий ступінь член Паризької АН
Відомий завдяки: роботами із статики, розвинув поняття моменту сили і вивів теорему, що отримала його ім'я

П'єр Варіньон (фр. Pierre Varignon, *1654, Кан — †23 грудня 1723, Париж) — французький математик і механік[1]. Основний внесок Варіньон здійснив у статику (теоретична механіка). Поряд із Лопіталем, Варіньон був одним з перших пропагандистів диференціального числення у Франції.

Біографічні дані[ред.ред. код]

Народився в Кан. Вивчав філософію і математику. Варіньон готував себе до релігійної діяльності, але, вивчаючи твори Евкліда і Р. Декарта, захопився математикою і механікою. Праці Варіньона присвячені теоретичній механіці, аналізу нескінченно малих, геометрії, гідромеханіки та фізики. Наприкінці 17 і на початку 18 століття Варіньон керував видавництвом «Журналу вчених» (фр. Journal des savants), в якому поміщали свої роботи щодо обчислення нескінченно малих брати Бернуллі Якоб і Йоганн.

З 1688 року — професор математики в Колежі Мазаріні, з 1704 — в Колеж де Франс.

Наукові здобутки[ред.ред. код]

Головні заслуги Варіньона відносяться до теоретичної механіки, а саме до геометричної статики. У 1687 році Варіньон представив в Паризьку АН працю «Проект нової механіки» (фр. Projet d'une nouvelle mécanique), у якій сформулював правило паралелограма сил, розвинув поняття моменту сил і подав геометричне доведення фундаментальної теореми статики про те, що момент рівнодіючої двох збіжних сил дорівнює сумі моментів складових сил відносно тієї ж точки (теорема Варіньона).

У 1725 році в Парижі було видано трактат Варіньона «Нова механіка або статика» (фр. Nouvelle mécanique, ou Statique), що являє собою систематичний виклад вчення про складання і розкладанні сил, про моменти сил і правила оперування ними. Цей виклад майже без змін зберігся в підручниках зі статики до нашого часу.

Вивчав рівновагу і рух рідини. Дав пояснення закону Торічеллі.

В геометрії Варіньон вивчав різні спеціальні криві, зокрема ввів термін «логарифмічна спіраль»[2]. Написав підручник з елементарної геометрії (фр. Eléments de mathématiques), виданий у 1731 році.

Бібліографія[ред.ред. код]

  • Projet d'une nouvelle mécanique 1687 (або 1689)
  • Nouvelles conjectures sur la pesanteur 1690
  • Nouvelle mécanique, ou Statique 1725[3]
  • Éclaircissements sur l'analyse des infiniment petits et sur le calcul exponentiel des Bernoulli 1725
  • Traité du mouvement et de la mesure des eaux jaillissantes 1725
  • Eléments de mathématiques 1731

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Боголюбов А. Н. Математики. Механики. Биографический справочник. — Киев: Наукова думка, 1983. c.432.

Посилання[ред.ред. код]