П'єр Варіньон
| П'єр Варіньон | |
| фр. Pierre Varignon | |
 |
|
| Народився | 1654 Кан, Франція |
|---|---|
| Помер | 23 грудня 1723 Париж, Франція |
| Громадянство |  Франція |
| Галузь наукових інтересів | математика |
| Alma mater | Університет Кан Нижня Нормандія |
| Вчене звання | професор математики |
| Науковий ступінь | член Паризької АН |
| Відомий завдяки: | роботами із статики, розвинув поняття моменту сили і вивів теорему, що отримала його ім'я |
П'єр Варіньон (фр. Pierre Varignon, *1654, Кан — †23 грудня 1723, Париж) — французький математик і механік[1]. Основний внесок Варіньон здійснив у статику (теоретична механіка). Поряд із Лопіталем, Варіньон був одним з перших пропагандистів диференціального числення у Франції.
Зміст |
Біографічні дані [ред.]
Народився в Кан. Вивчав філософію і математику. Варіньон готував себе до релігійної діяльності, але, вивчаючи твори Евкліда і Р. Декарта, захопився математикою і механікою. Праці Варіньона присвячені теоретичній механіці, аналізу нескінченно малих, геометрії, гідромеханіки та фізики. Наприкінці 17 і на початку 18 століття Варіньон керував видавництвом «Журналу вчених» (фр. Journal des savants), в якому поміщали свої роботи щодо обчислення нескінченно малих брати Бернуллі Якоб і Йоганн.
З 1688 року — професор математики в Колежі Мазаріні, з 1704 — в Колеж де Франс.
Наукові здобутки [ред.]
Головні заслуги Варіньона відносяться до теоретичної механіки, а саме до геометричної статики. У 1687 році Варіньон представив в Паризьку АН працю «Проект нової механіки» (фр. Projet d'une nouvelle mécanique), у якій сформулював правило паралелограма сил, розвинув поняття моменту сил і подав геометричне доведення фундаментальної теореми статики про те, що момент рівнодіючої двох збіжних сил дорівнює сумі моментів складових сил відносно тієї ж точки (теорема Варіньона).
У 1725 році в Парижі було видано трактат Варіньона «Нова механіка або статика» (фр. Nouvelle mécanique, ou Statique), що представляє собою систематичний виклад вчення про складання і розкладанні сил, про моменти сил і правила оперування ними. Цей виклад майже без змін зберігся в підручниках зі статики до нашого часу.
Вивчав рівновагу і рух рідини. Дав пояснення закону Торічеллі.
В геометрії Варіньон вивчав різні спеціальні криві, зокрема ввів термін «логарифмічна спіраль»[2]. Написав підручник з елементарної геометрії (фр. Eléments de mathématiques), виданий у 1731 році.
Бібліографія [ред.]
- Projet d'une nouvelle mécanique 1687 (або 1689)
- Nouvelles conjectures sur la pesanteur 1690
- Nouvelle mécanique, ou Statique 1725[3]
- Éclaircissements sur l'analyse des infiniment petits et sur le calcul exponentiel des Bernoulli 1725
- Traité du mouvement et de la mesure des eaux jaillissantes 1725
- Eléments de mathématiques 1731
Див. також [ред.]
Примітки [ред.]
Джерела [ред.]
- Боголюбов А. Н. Математики. Механики. Биографический справочник. — Киев: Наукова думка, 1983. c.432.
Посилання [ред.]
- www.mechanismen.be — Varignon
- Varignon- und Wittenbauer-Parallelogramme Антоніо Гутьєррес з «Geometry Step by Step from the Land of the Incas»
