П'єр де Кубертен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
П'єр де Кубертен
фр. Pierre de Coubertin
Baron Pierre de Coubertin.jpg
П'єр де Кубертен, засновник і президент Міжнародного олімпійського комітету
Народився 1 січня 1863(1863-01-01)
Париж, Франція
Помер 2 вересня 1937(1937-09-02) (74 роки)
Женева, Швейцарія
Громадянство Франція Франція
Національність француз

П'єр де Куберте́н (Pierre de Coubertin, при народженні фр. Pierre de Frédy, baron de Coubertin; *1 січня 1863, Париж — 2 вересня 1937) — французький громадський діяч, ініціатор відродження букви і духу давньогрецьких Олімпійських змагань.

Організовані за ініціативою Кубертена змагання отримали назву Олімпійських ігор сучасності.

П'єр де Кубертен був президентом Міжнародного олімпійського комітету (МОК) з 1886 по 1925 рік і залишався почесним президентом до смерті.

На честь П'єра де Кубертена міжнародний олімпійський комітет запровадив медаль П'єра де Кубертена, яка вручається за прояви справжнього спортивного духу.

Біографія[ред.ред. код]

П'єр де Кубертен народився в Парижі в аристократичній сім'ї. Відвідував низку коледжів та університетів Великобританії та Америки.

Велике значення Кубертен надавав заняттям спортом. Зокрема, він захоплювався регбі та виконував обов'язки рефері на фінальному матчі першого французького чемпіонату з цього виду спорту.

Олімпійські змагання[ред.ред. код]

Пам'ятник присвячений П'єру де Кубертену в Атланті, США
Пам'ятник присвячений П'єру де Кубертену в Лозанні, Швейцарія

Кубертен багато роздумував над ідеєю проведення міжнародних змагань в цілях популяризації спорту. Відмітивши збільшений інтерес суспільства до Античних Олімпійських змагань, викликаний гучними археологічними відкриттями в Олімпії, Кубертен розробив проект відродження Олімпійських ігор та 25 листопада 1892 року виступив в Сорбоні, всесвітньо відомому Паризькому університеті, з доповіддю «Відродження олімпізму».

23 червня 1894 року старання Кубертена увінчалися успіхом. На конгресі в Сорбоні було ухвалено історичне рішення про відродження Олімпійських змагань. Також був заснований Міжнародний олімпійський комітет, в якому Кубертен зайняв посаду генерального секретаря. Було вирішено проводити Змагання кожні чотири роки. Після обговорення конгрес підтримав пропозицію друга Кубертена Деметріуса Вікеласа про проведення Перших Олімпійських ігор сучасності в Афінах. Деметріус Вікелас був обраний президентом Олімпійського комітету. Біля витоків олімпійського руху стояв й видатний український діяч Олексій Бутовський, який був одним із засновників МОК та організаторів І Олімпіади в Афінах.

Змагання відбулись влітку 1896 року і мали великий успіх. Після їх завершення Кубертен зайняв місце президента МОК.

В подальшому Олімпійському руху довелося зіткнутися з серйозними труднощами, оскільки наступні Змагання — 1900 року в Парижі та 1904 року в Сент-Луїсі залишились непоміченими на тлі Всесвітньої виставки тих років. Але в 1906 році, коли відбулися так звані Проміжні змагання в Афінах, Олімпійські змагання стали найвідомішою спортивною подією.

До Змагань 1912 року в Стокгольмі П'єр де Кубертен створив нову спортивну дисципліну — сучасне п'ятиборство.

В 1916 році, під час Першої Світової війни, Кубертен відправився на фронт, де приєднався до Французької армії. Він не міг та і не вважав за можливе залишатися на посту президента МОК. Кубертен наполіг на передачі повноважень одному з членів комітету Годфруа де Блоне, як представникові нейтральної Швейцарії. Після закінчення війни в 1919 році Кубертен знову очолив Міжнародний олімпійський комітет.

Після Олімпійських змагань 1924 року в Парижі, які мали значно більший успіх ніж Змагання 1900 року, Кубертен залишив пост президента МОК. Новим президентом став бельгієць Анрі де Байе-Латур.

П'єр де Кубертен залишався Почесним Президентом МОК до кінця життя. Він помер в 1937 році в Женеві та був похований в Лозанні — місті, де знаходиться штаб-квартира МОК. Його серце було поховане окремо, в монументі біля руїн древньої Олімпії.

Філателія[ред.ред. код]

Цитати[ред.ред. код]

Діячеві вже багато десятиліть помилково приписують фразу «На Олімпіаді головне не перемога, а участь». Насправді ці слова сказав 19 липня 1908 року пенсильванський єпископ із амвона собору Св. Павла у Лондоні під час проведення Олімпіади-1908.[1]

Література[ред.ред. код]

  • Pierre de Coubertin, Olympism: selected writings, edited by Norbert Muller, Lausanne, IOC, 2000
  • John J Macaloon, This Great Symbol. Pierre de Coubertin and the Origins of the Modern Olympic Games, Univ. of Chicago Press, 1981, New Edition: Routledge 2007
  • International Journal of the History of Sport, Volume 23 Issue 3 & 4 2006 -This Great Symbol: Pierre de Coubertin and the Origins of the Modern Olympic Games
  • Michael Llewellyn Smith. Olympics in Athens 1896: The Invention of the Modern Olympic Games. Profile Books Ltd, London: 2004

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Кун Л. Всеобщая мстория физическою культурі и спорта. — Москва: Радуга, 1982 — С. 241
Попередник: Президенти МОК
П'єр де Кубертен
Наступник:
Вікелас Деметріус
Де Байе-Латур Анрі