П'єр де Ронсар
| П'єр де Ронсар | |
| фр. Pierre de Ronsard | |
.jpg) Погруддя Ронсара в замку Блуа, Франція |
|
| При народженні: | Pierre de Ronsard |
|---|---|
| Дата народження: |
11 вересня 1524 |
| Місце народження: |
замок Ла-Поссоньер, Вандомуа , Франція |
| Дата смерті: |
27 грудня 1585 (61 рік) |
| Місце смерті: |
абатство Сен-Ком, Франція |
| Національність: | француз |
| Громадянство: |  Франція |
| Мова творів: | французька |
| Рід діяльності: | поет |
П'єр де Ронсар (фр. Pierre de Ronsard 11 вересня 1524, замок Ла-Поссоньєр, Вандомуа — 27 грудня 1585, абатство Сен-Ком, біля міста Тур) — французький поет 16 століття. Очолював поетичне об'єдннання «Плеяда», що стояло на засадах збагачення національної літератури надбанням і здобутками літератур Стародавньої Греції та Риму.
Зміст |
Біографія [ред.]
Народився в вельможній родині. Сам був сином придворного короля Франциска І. Батько влаштував Ронсара пажом у Франциска І. Пізніше П'єр перїхав до Шотландії до татешнього королівського двору, що був тісно пов'язаний родинними зв'язками з двором королів Франції. Освіту здобув гуманітарну, в тому числі в колежі Кокре, навчався в Паріжі у Жана Дора. Гонитва за насолодами призвела до захворювання на сифиліс, ускладненням стала глухота. Перший вірш був надрукований у 1547 році. Після повернення з Шотландії посів посаду надвірного поета короля Генріха ІІ. Після смерті молодого короля Карла ІХ у був в опалі і його надвірна кар'єра закінчилася.
Збереження і любов до рідної мови [ред.]
Франція завжди докладала чималих зусиль для збереження, збагачення і розвитку рідної мови і культури. До процесу залучився і П'єр де Ронсар. Разом з дю Белле він розробив план масштабної поетичної реформи, яку декларував Жоашен дю Белле в праці «Захист і уславлення французької мови».
В 17 ст. до збереження рідної мови залучився сам король, заснувавши Французьку академію.
Водночас література Франції стала дедалі більше поділятися на простонародну і надвірну. П'єр де Ронсар, Жоашен дю Беллє якраз представники вченої і надвірної поезії, яку плекали при королівському дворі.
Зовсім інше крило поезії Франції уособлював Франсуа Війон (1431—1491), який не робив надвірної кар'єри і не був пов'язаний з аристократією Франції. Проте його творчий доробок не менший за внесок і реформи П'єра де Ронсара.
Творчість [ред.]
Ронсар залишив багату поетичну спадщину. Оспівував радість життя, кохання (збірки "Любовні вірші", 1552—53; "Продовження любовних віршів", 1555; цикли "Нове продовження любовних віршів", 1556; "Сонети до Єлени", 1578), писав вірші на громадянські, патріотичні, філософські теми (збірки "Оди", 1550 —32; "Гімни", 1555—56). В "Роздумах про бідування цього часу" (1560—62), "Застереженні французькому народу" (1563) засуджував релігійні війни. Автор збірок "Елегії" (1565), мадригалів, епітафій. В останні роки життя працював над епічною поемою "Франсіада" (1572, незакінчено). Трактат Ронсара "Короткий виклад поетичного мистецтва" (1565) відіграв значну роль у формуванні французького класицизму.
Українські переклади [ред.]
Українською П'єра де Ронсара перекладали Микола Зеров, Максим Славинський, Микола Терещенко, Ф. Скляр (видав окремий том лірики Ронсара українською в 1977 році, видавництво «Дніпро», Київ), Ігор Качуровський, Дмитро Павличко, Іван Світличний (опубліковано 11 віршів, переклади робив в ув'язненні).
Література [ред.]
- Benedikte Andersson, L'invention lyrique. Visages d'auteur, figures du poête et voix lyrique chez Ronsard, Paris, Honoré Champion, 2011
- François Rouget, Pierre de Ronsard, Paris-Rome, Memini, Bibliographie des Écrivains français, n° 27, 2005
- Marc Carnel, "Le sang embaumé des roses", Genève, Droz, 2004
- André Gendre, L’Esthétique de Ronsard, Paris, SEDES, 1997
- Yvonne Bellenger, Lisez la Cassandre de Ronsard, Paris, Champion, Unichamp, 1997
- Michel Simonin, Pierre de Ronsard, Paris, Fayard, 1990
- Oliviert Pot, Inspiration et mélancolie dans les Amours de Ronsard, Genève, Droz, 1990
- Yvonne Bellenger, La Pléiade. La Poésie en France autour de Ronsard, Paris, Nizet, 1988
- Albert Py, Imitation et Renaissance dans la poésie de Ronsard, Genève, Droz, 1984
Джерела [ред.]
- Використані матеріали української, російської вікіпедій.
