П'єта (Мікеланджело)

П'єта (Мікеланджело)

«П'єта»
італ. Pietà
Творець:	Мікеланджело Буонарроті
Час створення:	1498 —1499
Розміри:	174×195×69 см
Матеріал:	мармур
Місцезнаходження:	Ватикан, Італія
Музей:	Собор Святого Петра

Ламке й пласке, мов гілка пальми, тіло Лежить у неї на колінах. Син. Все кінчено. Він витягся безсило, І вже ніколи не зведеться він. І мати дивиться в його пустинні очі, В камінність уст, в покірність рук тонких. Вона все знає, і вона не хоче Ні обіцянь, ні умовлянь, ні втіх —М. Бажан, «Pietá»

«П'єт́а» або «Опл́акування Христа́»^[а] (італ. Pietà) — мармурова скульптура, що зображає Богоматір, яка тримає тіло свого сина-Бога. Цей твір було створено Мікеланджело протягом 1498 —1499 рр., на замовлення французького кардинала Жана де Біл́ера. Вазарі писав, що «у цьому творі відчувається вся міць і сила» мистецтва Мікеланджело.

Цю статую також називають «Ватиканською» чи «Римською П'єтою», адже серед робіт Мікеланджело відомі ще «Флорентійська П'єта», «Ронданіні П'єта» та «Палестринська П'єта»^[б].

Історія створення

Контракт на роботу було підписано 7 серпня 1498 року. Вважалося, що статую замовив французький кардинал Жан Вільє де ла Ґросле для капели французьких королів у Соборі Святого Петра, але дослідник Шарль Самаран довів, що замовником був інший французький кардинал, Жан де Біл́ер (фр. Jean de Bilhères). Тема «оплакування Христа» була поширеніша у північній Європі та візантійському мистецтві, аніж в Італії епохи Ренесансу, тож, створюючи статую, Мікеланджело наслідував традиції свого замовника.

«П'єта» призначалася для гробниці кардинала, але він помер до її завершення. Скульптуру поставили у Соборі Святого Петра, у капелі Санта Марія делла Феббре.

Опис

П'єта (фрагмент)

Богоматір молода, наче це не Мати і Син, а сестра, що оплакує передчасну смерть брата. У неї спокійне обличчя, опущені очі. Скорбота її виражена схиленою головою, втілюючи собою спокій і біль. Мертве тіло Христа здається невагомим, і його оголеність контрастує із пишним, багатим одягом Богоматері. Його замучене тіло не спотворено смертю, тільки руки, ноги та бік проколоті:

«

(…) члени його такі гарні, а тіло так майстерно зроблено, що не можна знайти наготи з такими мускулами, жилами, нервами, які виділяються на кістяку, і нема мерця, більше схожого на мерця

»

Підпис Мікеланджело

Ця статуя — єдина з робіт Мікеланджело, підписана ним самим. На стрічці, що оперізує одяг Богоматері, скульптор висік напис:

Мікаель Ангелюс Буонарротус, флорент. різьбив Оригінальний текст (лат.) Michael Angelus Buonarrotus Florent. faciebat

За Вазарі, він це зробив, почувши суперечку про майстра. Приїжджі із Ломбардії хвалили статую, і казали, що її вирізьбив «Наш Ґоббо^[в], міланець». Тієї ж ночі Мікеланджело вирізав свій підпис на перев'язі.

Пошкодження

Найбільш істотного пошкодження статуя зазнала 21 травня 1972, коли психічно неврівноважений геолог Ласло Тот увійшов до каплиці і напав на скульптуру з геологічним молотком. Багато уламків полетіло в сторону присутніх у каплиці. Деякі були знайдені, проте багато уламків не були повернуті, серед них і ніс Марії — при реставрації його відновили з блоків мармуру, вирізаних зі спини.

Образ у мистецтві

Джованні Баттіста Паджі^[г]. «П'єта»
(Монастир Св. Людовика, Пеша)

Вазарі процитував рядки невідомого поета, присвячених статуї:

«

І врода, і чеснота, І жаль у мертвім мармурі живуть. Ви, дивлячись, не плачте Так голосно і стримуйте свій біль, Щоб не прокинувся зарано мрець…

»

У біографічному романі К. Шульца «Камінь і біль» про скульптуру сказано так:

«

(…) Матір Божа з замученим Христом на колінах, уже не «Мадонна на сходах», як тоді, з поглядом, спрямованим у вічність, цариця, що сидить на сходах, мов жебрачка, з немовлям на руках, ні, тепер — це жінка з мертвим тілом сина на колінах, Мати скорботна

»

1982 року Сальвадор Далі завершив полотно, яке отримало назву «Геологічне ехо. П'єта». Художник відтворив у вигляді скель форму носа центральної фігури скульптурної групи, створивши образ-натяк. Фільм-трилер «П'єта» південнокорейського режисера Кім Кі Дука отримав свою назву на честь скульптури.

Копії статуї

П'єта (копія, Познань, Польща)

Існує багато копій статуї. Репліка «П'єти» у костьолі Матері Божої у Познані була використана для відновлення скульптури після того, як зловмисником була зроблена спроба розбити статую 21 травня 1972 року.

Авторизовані копії було встановлено у таких населених пунктах:

• Бразиліа, Бразилія — собор Пресвятої Діви Марії;
• Бунданґ, Південна Корея — собор Святого Івана;
• Інвернесс, Іллінойс, США — церква Святого Сімейства;
• Лампа, Перу — церква Апостола Сантьяго (Яків син Зеведеїв);
• Познань, Польща — костьол Матері Божої;
• Сідней, Австралія — собор Сент-Мері.

Примітки

а. ^{^} Також — «Пієта», «Жало́ба»

б. ^{^} Авторство Мікеланджело спірне

в. ^{^} «Ґоббо» означає «горбун». Таке прізвисько було у міланського скульптора Кристофоро Соларі

г. ^{^} Можливе авторство

Джерела

• Вазарі Д. Життєписи найславетніших живописців, скульпторів та архітекторів = італ. Le Vite de’piu eccelenti Pittori, Scultori e Architetti. — К.: Мистецтво, 1970. — С. 296 —429, 497 —507.
• Эрпель Фриц. Микельанджело / Пер. с нем. Сергея Данильченко. — Берлин: Хеншель, 1990. — 72 с. — ISBN 3-362-00044-4 (рос.)
• Микеланджело. Поэзия. Письма. Суждения современников / сост. В. Н. Гращенков. — М.: Искусство, 1983. — 451 с. (рос.)
• Роллан Р. Жизнь Микеланджело // Жизни великих людей: Пер. с франц. В. Курелла = фр. Vie de Michel-Ange. — М.: Известия, 1992. — С. 71 —197. — ISBN 5-206-00351-4 (рос.)
• Шульц К. Камінь і біль: роман / З чес. пер. Д. Андрухів. — К.: Юніверс, 2006 . — 688 с. — ISBN 966-8118-23-5
• Eric Scigliano. Michelangelo's Mountain: The Quest For Perfection In The Marble Quarries Of Carrara. — Simon and Schuster, 2005. — 352 с. (англ.)
• William Wallace. The Treasures of Michelangelo. — Andre Deutsch, 2010. — ISBN 978-0-233-00253-8 (англ.)